Новини

Закарпатські експерти: склад ВРУ оновиться на 40%

Як відомо, Президент Петро Порошенко розпустив Верховну раду. Вибори нового Парламенту відбудуться 26 жовтня 2014 року.

Редакція Zaholovok.com.ua, отже, вирішила дізнатися про можливі сценарії розвитку осінніх подій у провідних закарпатських експертів.

Віктор Пащенко, політолог, розповів, що однозначно, ВРУ оновиться у значній мірі, але зараз все ще зберігається головна передвиборча інтрига - буде створений провладний мегаблок, чи провладні сили підуть рівними партіями.

“Під провладними я маю на увазі ті сили, які формуються навколо Порошенка і тих сил. Які виграли президентські вибори. Мова йде про те, що у задумі є проект створити такий великий блок, куди би вгодила, перш за все, “Солідарність” Порошенка. Відповідно він своїм іменем цей блок “освяує”. Туди ж входить Кличко з УДАРом і Яценюк з “Фронтом Змін”, як керівник уряду і, можливо, Турчинов. Це би був такий мегаблок, який би міг претендувати навіть на близько 50% усіх голосів. Але моя особиста думка така, що це далеко не найкращий варіант, бо таке псевдоєднання під популярні сьогодні прізвища породжує величезні внутрішні проблеми. На мою думку, такий блок став би величезною братською могилою для цих політичних сил, тому що розчарування буде у будь-якому випадку і це є нормально. Ніякій владі це не вдається і не може вдатися. А витіснення опозицію на маргінал перетворить відкриту політичну конкуренцію на закриту інтриганську боротьбу на рівні партій”.

“Що стосується опозиції, то шкідливим є створення того ж таки мегаблоку, бо він монополізує владу. Зараз всі ключові політичні сили проєвропейські, але у них є своє внутрішня коаліція. Раніше поняття опозиції у нас було викривленим бо політичні сили ділилися за геополітичним принципом, тобто проєвропейські і консервативні прорадянські. Зараз же серед проєвропейських сил можемо знайти ліберальні, це партія Кличка, або та ж “Солідарність”. Вони виступають за посилення приватної ініціативи. Є більш соціал-демократичні сили, наприклад, ті ж БЮТ чи Ляшко, котрі виступають за активну роль держави, перерозподіл матеріальних благ державою, соцзахист тощо. От за цим принципом і мали б поділятися політичні сили. Це би було оптимально і саме тому створення великого мегаблоку є небажаним”, - пояснив політолог.

Кращим варіантом розвитку подій Віктор Пащенко називає, той випадок, щоб політичні сили йшли окремими колонами, бо вони всі мають шанси пройти, хоч і не з таким великим відсотком.

“Наприклад, та ж “Солідарність” Порошенка має всі шанси стати лідером з, наприклад, 20 % голосів. УДАР має всі шанси пройти окремо”, - зауважив В.Пащенко .

Розповів політолог і про те, що наразі розглядається проект під робочою назвою “Патріоти України”, куди ввійдуть Яценюк, Турчинов, Аваков, тобто ті, які сьогодні уособлюють уряд і Парламентську верхівку. Вони, на думку В.Пащенка, мають всі шанси пройти до ВРУ.

“Із нових сил, безумовно, проходить Ляшко. Він має високий рейтинг. Звичайно, це така популістська сила, вона не є самостійна, Це проект олігархів, зокрема Льовочкіна. Тим не менше вона відносно нова, несе нове прізвище, хоча і розрахована на такий найлюмпенозованіший електорат Тимошенко, котрий знайшов собі нового кумира у особі Ляшка”, - розповів експерт.

Окрім того він прогнозує, що БЮТ має шанси пройти в Парламент, але з 5-6 %, бо роль головного опонента Партії регіонів вона втратила. Такі ж шанси є у “Громадянської Позиції” Гриценка.

“Напевно, якусь нішу на Сході займе “Сильна Україна” Тигипка. Це 4-5%. На межі бар'єру буде знаходитися “Свобода”, комуністи, які взагалі під питанням. Інтрига зберігається навколо Партії Регіонів. Теоретично вона може пройти, але її базовий електорат, базові регіони втрачені. А це є Крим, значна частина Луганської і Донецької областей”, - каже Віктро Пащенко.

Саме тому, на його думку, Парламент оновиться у напрямку проєвропейських сил. Головне, аби це визріло у конструктив і під тими новими реформаторськими гаслами не була продовжена інтриганська боротьба.

Тим не менше, ясно одне: домінантна раніше Партія Регіонів втратила свої позиції, як і комуністи. Ця ніша буде зайнята новими силами. Але лише час покаже, чи зміниться вивіска, чи ВРУ отримає нове наповнення.

Остаточні прогнози Віктору Пащенко робити поки важко, бо ще невідомо, яким буде виборчий закон. Від цього залежатимуть, зокрема і мажоритарники та їх поведінка.

З цим погоджується і соціолог Мар'яна Колодій, котрій в умовах невизначеності законодавства вкрай важко робити точні прогнози.

Вона вважає, що призначення позачергових виборів — це логічний крок, очікуваний суспільством.

“Зрештою Президент, видавши цей указ, відреагував на ті запити, які поставило перед ним суспільство у ході виборчої кампанії. До того ж у на президентських виборах одним зі своїх кроків він декларував розпуск Парламенту. Питання було лише в тому, якого саме дня все це відбудеться”, - каже Мар'яна Колодій.

Оновлення складу Верховної Ради, на думку соціолога, залежить від багатьох факторів. Перш за все, від проведення АТО, тому що коли вона завершиться повернуться ті люди, які беруть у ній участь Можливо, вони захочуть створити свої політичні сили, або взяти участь у виборах вже у складі існуючих політсил. Крім того оновлення ВРУ залежатиме від зовнішньополітичної ситуації, від того, чи ті політики та партії, які представлені у Раді, врахують свої помилки.

“ Вони повинні зрозуміти, що особливістю цієї виборчої кампанії стане відсутність популізму. Тобто це чи не вперше в історії України, коли населення очікує не на якісь популістські гасла, будь-то лівих за справедливість і рівність чи правих за українців і свободу тощо. Очікують конкретних кроків, конкретних дій. Навіть не стільки слів, скільки власне якраз дій, щоб кожен кандидат у депутати, кожна політична сила чітко у своїй агітаційній програмі чи просто програмі вказали ті конкретні кроки, ті законодавчі ініціативи, які вони просуватимуть у Парламенті.

Очевидно, що сьогодні з абсолютною точністю можна казати, що 40% складу ВРУ все-таки оновиться. Про це свідчить сучасна соціологія. А річ у тім, що велика кількість політичних сил, таких як КПУ, ПР, деякі мажоритарні депутати дискредитували себе у очах суспільства і очевидно, що шансів до 26 жовтня зробити реванш, очистити своє ім'я у них немає.

А решта всього залежить від названих мною раніше факторів”, - розповіла експертка.

Віктора Пащенка ми також запитали про небезпеку голосування за прізвища, а не за зміст програм партій. У відповідь почули наступне:

“Люди голосують за прізвища і вони є визначальні. Але тут слід розуміти що прізвище уособлює якусь програму. Так людям легше розуміти. Наприклад, люди розуміють, що є Яценюк, а за ним стоїть певний постулат. Тобто те, що озвучує Яценюк, це є певна програма. Просто люди не читають, наприклад, ту ж програму Фронту Змін, а слухають Яценюка. І це стосується всіх політиків. Така особливість сьогоднішньої комунікації що люди дивляться телевізор, бачать там прізвище, чують, що говорить той чи інший лідер і так вибирають те, що їм ближче. Тому прізвища безумовно відіграють ключову роль”.

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.