Спосіб життя суддів є предметом суспільного інтересу. Хоча б тому, що розкішне життя когось із служителів Феміди натякає на його незаконне збагачення. В Україні вплив корупційної складової на рішення людей в мантії, на жаль, явище розповсюджене. Власне тому суспільство повинно знати на чому їздить суддя, в якій хаті мешкає, які доходи отримує він та його родичі.
Нові факти для заключної частини серії матеріалів про спосіб життя суддів шукали Денис Фазекаш, Володимир Феськов та Ярослав Гулан із Бюро журналістських розслідувань “Варто ЗНАТИ!”.
Судді Ужгородського міськрайонного суду – цікаві персонажі журналістського дослідження. Тут одні, як наприклад суддя Микуляк, відмовляються надавати інформацію про статки своїх найближчих родичів, посилаючись на рішення Конституційного суду. Інші, як наприклад, екс-голова суду Домніцький, живуть у просторому будинку, що належить його мамі – пенсіонерці за віком. Ще одні, як наприклад суддя Ротмістренко, у декларації вказують, що не володіють авто, а згодом потрапляють на очі поліції за кермом розкішного позашляховика з ознаками сильного алкогольного сп’яніння. До слова, як виявилося, цей суддя не здійснює правосуддя, бо у нього ще 2 роки тому закінчився 5-річний термін на посаді. Відтак ось уже два роки чоловік очікує призначення на новий – довічний термін. І, виявляється, таке очікування обходиться платникам податків приблизно у 13 тисяч на місяць – саме таку зарплату він отримував торік згідно з поданої декларації. Непогана сума, як для “очікування”.
І жоден суддя Ужгородського міськрайонного суду, до якого у нас виникли питання, не вийшов на зв’язок із журналістами, аби пояснити суспільству певні питання щодо своїх статків. Це при тому, що ми прохання по коментар передали і письмово через пошту, і особисто через керівника апарату суду.
Тож поки у служителів Феміди нема часу для спілкування із пресою, аби озвучити свою позицію щодо деяких цікавих фактів, ми продовжуємо моніторити їх статки. Ми вже публікували інформацію про частину ужгородських суддів, тож наразі – розповідь про решту їх колег.
Суддя В.Домніцький. Фото з сайту trubyna.org.ua
В’ячеслав Домніцький. У 2006 році призначений головою Ужгородського міськрайонного суду. Цю посаду займав до 2014 року. Діями цього судді у 2013 році обурювалися представники партії ВО “Свобода”, які твердили, що Домніцький визнав їх активіста винним за адміністративною статтею – “Злісна непокора міліції”.
За рік суддя задекларував 252 894 грн доходу, уся сума – зарплата. Це приблизно 21 074 грн на місяць. Члени сім`ї – мама, дружина та син – отримали торік 95 062 грн загального доходу.
В`ячеслав Домніцький володіє двома ділянками – на 1700 та 4 208 кв. м, а також садовим (дачним) будинком на 129 кв. м. Має суддя ще й гараж, розміром у квартиру – на 64 кв. м, а також “інше нерухоме майно” на 40 кв. м. Члени сім`ї судді теж багаті на квадратні метри: земельна ділянка на 6 190 квадратних метрів, гараж на 59 кв. метрів та інше нерухоме майно – на 79 кв. метрів.
Мама судді – Віра Домніцька, судячи із віку, пенсіонерка, – є власницею будинку на 185 квадратних метрів. За його адресою, вказаною у Реєстрі нерухомості, ми побачили доволі просторе і розкішне обійстя.
Обійстя родини екс-голови суду Домніцького на околиці Ужгорода
У декларації 2014 року суддя саме адресу цього будинку вказав як місце свого проживання.
Суддя О.Лемак. Фото з сайту 1080.plus
Олеся Лемак розпочала суддівську практику в 2003 році, ставши суддею Ужгородського районного суду. З 2004 року установа стала йменуватись Ужгородським міськрайонним судом. Свій побут вона ділить з шестирічною дочкою, відтак єдиним доходом сім’ї, як виходить із декларації, є заробітна плата судді, яка становила 221 тис. 815 грн (в середньому – 18 тис. 484 грн щомісяця), що на 6 тис. 872 грн більше отриманої в 2014 році. При цьому Олеся Лемак володіє земельною ділянкою загальною площею 900 кв. м, квартирою на 21,9 кв. м та гаражем, загальна площа якого більша за квартиру та становить 24 кв. м.
З рухомого майна Олеся Лемак володіє автомобілем “Хюндаі IX35” 2010 року випуску.
Суддя І.Шепетко. Фото із сторінки судді у соцмережі “Фейсбук”
Ірина Шепетко. Родом із Луганська, суддею стала у 2013 році на Донеччині. У 2015 році, через події на Сході країни, Указом Президента переведена до Ужгорода. Ірина Шепетко торік жила на одну зарплату – 148 492 грн на рік – це приблизно по 12 373 грн щомісяця, якщо розділити річну суму на місяці року. Згідно з декларацією, інших доходів у неї не було.
Щодо нерухомості, то в Ірини Шепетко вказана земля на 2 га. Однак, як зазначила вона у декларації, цю ділянку у власність вона так і не отримала у зв’язку із АТО. Також у судді задекларований гараж на 24 кв. м.
А от квартира у декларації не вказана. Хоча у Реєстрі нерухомості є інформація, що громадянка Шепетко Ірина Олександрівна є співвласницею квартири у місті Луганськ. Ми не знайшли достеменних доказів, що ця квартира належить саме судді, а не її тезці.
Втім зазначимо, що у декларації 2014 року у судді Шепетко вказана квартира на 68 кв м.
Ірина Шепетко в останній декларації не вказала про нерухомість, в якій живе в Ужгороді сьогодні.
Із транспорту у судді Шепетко – “Volkswagen Golf” 2007 року. Цінних паперів або ж фінансових зобов`язань у суді у 2015 році не було.
Суддя П.Микуляк. Фото взяте з trubyna.org.ua
Павло Микуляк. Суддя, серед іншого, відомий за розглядом справ щодо скандально приватизованої пам’ятки архітектури у центрі Ужгорода “Корона”.
Так, у 2012 році керуючись постановою цього судді міліція ледь не силоміць зайшла в комплекс для перевірки. А у 2013 році суддя Микуляк за позовом прокуратури визнав одного з депутатів Ужгородської міської ради, що мав відношення купівлі “Корони”, винним у вчинені адміністративного корупційного правопорушення.
Серед суддів пан Микуляк може прославитися тим, що принаймні у двох останніх деклараціях – за 2014 та за 2015 – твердить, що його дружина (єдиний вказаний член сім`ї) не надає інформацію про доходи та статки. При цьому суддя посилається на рішення Конституційного Суду України 2012 року.
От такі “білі плями” виходять у суддівській системі України – деякі служителі Феміди не бажають бути прозорими для громадян власної країни.
Про свої ж доходи суддя у декларації вказав одну зарплату – 220 984 грн за рік, тобто, приблизно 18 415 грн щомісяця. Має земельну ділянку на 930 квадратних метрів та житловий будинок на 197 кв. метрів. Також у власності судді й “інше нерухоме майно” – на 23 кв. метри. У Реєстрі ми знайшли інформацію, що Павло Микуляк, крім згаданих будинку та приміщення на 23 кв. м, має ще й право власності і на будинок у селі Косівська Поляна. Втім у декларації така інформація не відображена.
Суддя вказав, що на правах користування у нього легковик “Шкода Октавіа” 2009 року випуску. Ні цінних паперів, ні вкладів, ні фінансових зобов’язань у 2015 році суддя Павло Микуляк не мав,
Василь Бедьо. Задекларував 216 852 грн як сукупний дохід за рік. У декларації не уточнив, чи це зарплата, втім, схоже, мова йде саме про зарплату. Члени родин судді – дружина, син та малолітня донька – заробили 29 273 грн як зарплату та отримали матеріальну допомогу на 1 218 грн.
Суддя володіє двома невеликими земельними ділянками – на 50 та 9 кв. метрів. А у його родини дві більші земельні ділянки, будинок на 61 кв. метр та квартира на 30 кв. метрів.
Має суддя легковик “Ford Kuga” 2010 року, а також три мотоцикли: “Honda JD-19” 2004 року, “Honda Giorno” 1992 року та “Kawasaki” 1993 року. У членів родини – “Мерседес-Бенц” 1988 року. До слова, у 2014 році у судді не було мотоциклу 1993 року, а у його родини – автомобіля. Вони – не зазначені у відповідній декларації. Втім суддя не вказав у декларації витрати на ці транспортні засоби. Єдине логічне пояснення, чого не зазначена сума витрат – вартість придбаного потриманого транспорту не перевищила 80 тисяч гривень за кожен.
Фінансових зобов’язань ні у судді, ні у членів його родини у 2015 році не було.
Олексій Фазикош – суддя міськрайонного суду з 2007. Правда, спочатку це був Мукачівський суд, а з грудня 2011-го року Указом Президента служителя Феміди переведено в Ужгород.
В лютому 2012 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України порушила проти нього дисциплінарне впровадження. Проходив перевірку законом “Очищення влади”.
Живе суддя на дві зарплати. Перша – суддівська, яка складає 205 тисяч 848 гривень в рік, 17 тисяч 154 гривень в місяць. Зарплата за рік стала більшою – згідно декларації про доходи в 2014-ому році вона у 2015 році виросла на 300 гривень.
Ще Олексій Фазикош працює в Ужгородському національному університеті – він доцент кафедри господарського права юридичного факультету. За свої лекції він отримує 11 тисяч 352 гривні в рік це – 1 261 грн в місяць, якщо розділити на кількість навчальних місяців – 9.
Суддівське обійстя в ужгородському приміському селі Минай
У своїй декларації суддя Олексій Фазикош вказав, що має 1/3 площі в оселі на 72,1 кв. м. А ще дві ділянки на 0,9 і 0,8 кв.м. Принаймні, так вказано у його декларації. А ось у довідці із Реєстру нерухомості на імені судді вказана лише одна ділянка – в 0,1 га на вулиці Університетській в Ужгороді.
Його родичі – батько та мати – в рік заробляють 202 тисячі 457 гривень. У декларації про доходи судді вказано, що це – їхня заробітна плата. Що цікаво, адже батьки пенсійного віку. Втім, за даними проекту PROSUD, і його батько – Фазикош Василь Георгійович – працював суддею. Прикметно: сестра служителя Феміди також цієї ж професії – заступник голови Апеляційного суду Закарпатської області – Фазикош Ганна Василівна.
На родину записано земельні ділянки – 1100 кв. м, 800 кв. м, 500 кв. м, 900 кв. м, 1600 кв. м. Останні три не були вказані в декларації 2014-ому році.
Також батько судді володіє будинком 293.8 кв. м в селі Минай, квартирою – 72,1 кв.м, а ще садовим будинком – 69,3 кв.м. Варто відзначити, що на родині судді є “фінансове зобов’язання” на утримання майна в 55 тисяч гривень.
Суддя Олексій Фазикош володіє автомобілем – “Peugeot 207″ (2012 року), а його батьки – “Mitsubishi ASX 1.6″ (2012 року) та “Mitsubishi Outlander” (2013 року).
Суддя І.Семерак. Фото з сайту УжНУ
Ігор Семерак – суддя Ужгородського міськрайонного суду, якого мають звільнити. З червня 1998 року обіймав посаду судді Ужгородського міськрайонного суду, 19 червня 2003 року обраний Верховною Радою України суддею безстроково. З 2008-го по 2014-ий – заступник голови Ужгородського міськрайонного суду.
23 березня 2015 року до Вищої ради юстиції надійшла заява Ігоря Семерака. Правда вже 8 липня він її відкликав.
Вища рада юстиції спочатку залишила заяву про звільнення без розгляду, але 15 липня 2016 року внесла подання до Верховної Ради України про звільнення.
Під час своєї роботи запам’ятався громадськості тим, що взяв самовідвід у справі журналіста Олега Диби, якого звинуватили нібито у побитті. Сам журналіст такі звинувачення одразу відкинув.
Нині Ігор Семерак живе на дві зарплати: суддівську та викладацьку. Перша складала – 230 732 грн., тобто по 19,2 тисячі в місяць, якщо розділити на кількість місяців в році.
Викладачем Ігор Семерак заробив минулого року лише 749 гривень за цілий рік.
Тим не менше, у графі “загальна сума сукупного доходу” суддя вказав – 1 млн 71 тисячу 890 гривень. Звідки ж такі кошти? У декларації служитель Феміди вказав, що 839 тисяч 375 гривень заробив від продажу нерухомого майна. Щоправда, незрозуміло якого. Якщо проаналізувати його декларації про доходи за 2014 і 2015-ий рік – нерухомості у судді та його родини – не поменшало.
Так, суддя має задекларовану земельну ділянку у 1560 кв. м, житловий будинок 104,3 квадратних метрів у Великоберезнянському районі, де є альтанка 21,8 кв. м та сарай в 12,2 кв. м. А ще має задекларований гараж – 18,4 кв. м..
Родичі, дружина та донька, мають земельну ділянку в 202 кв. метрів та трикімнатну квартиру в Ужгороді – в 148,3 кв. метра. До речі, з нею був скандал – довелося навіть з сусідами судитися.
Будинок, в якому є помешкання судді
Окрім того, його родина має “Volkswagen Tiguan” 2014-го року. Хоча у попередній декларації її не було – очевидно придбано у 2015-ому. Також ще у 2014-ому на суддю Семерака була задекларована “Toyota Prado” 2013-го року, але зараз її не вказав. Не виключено – що продав її.
Також Ігор Семерак вказав у декларації, що має на рахунках у банку 1 025 грн. Ще 1 340 грн. він вклав у 2015-ому році. В цьому ж році він погасив, йдеться у декларації, відсотки за позикою (кредитом) в розмірі майже 39 тисяч гривень.
Маріанна Стефанишин суддівську практику розпочала з 2014 року в Ужгородському міськрайонному судді. Її загальний дохід в 2015 році склав 322 тис. 491 грн, з яких 23 тис. 360 грн – матеріальна допомога; 135 тис. 355 грн – дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна (швидше за все, мова йде про автомобіль “Шкода Октавіа Тур” 2007 року, який значився в декларації за 2014 рік); та 163 тис. 776 грн заробітної плати (13 тис. 648 грн щомісяця). В 2014 році матеріальна допомога була меншою на 11 тис. 180 грн (12 тис. 180 грн), а заробітна плата – на 10 тис. 994 грн більшою (174 тис. 770 грн).
Її чоловік, Роман Стефанишин – з 19 вересня головний поліцейський Закарпаття, а до того – начальник Ужгородського відділу поліції, – отримав у 2015 році дохід в 104 тис. 489 грн; з яких 96 тис. 641 грн – заробітна плата та 7 тис. 848 грн – матеріальна допомога.
Разом з чоловіком Маріанна Стефанишин володіють земельними ділянками в Ужгороді загальною площею 983 кв. метри (483 та 500). Обидві ділянки межують одна з одною, відтак на одній з них знаходиться будинок загальною площею 251,8 кв. м, який також належить подружжю.
Дім подружжя Стефанишин – головного поліцейського Закарпаття та судді міськрайонного суду
Варто згадати, що нерухомість стала об’єктом окремого журналістського розслідування проекту PROSUD, яке стосувалось батька Маріанни Стефанишин – Миколи Крегула, судді апеляційного суду Закарпатської області. Активісти будинок подружжя Стефанишин оцінили у 150 тис. доларів або близько 4 млн грн. Це, констатують активісти PROSUD, – 13 річних сукупних доходів подружжя Стефанишин станом на 2014р.
Обійстя подружжя Стефанишин з висоти пташиного польоту. Фото з сайту проекту PROSUD
Додатково чоловік судді – головний поліцейський Закарпаття – володіє земельною ділянкою в селі Невицьке загальною площею 624 кв. м.
Щодо транспорту, то сім’я судді володіє на правах користування автомобілем “Хонда cr-v” 2012 року випуску.
На утримання майна Маріаннна Стефанишин витратила 10 тис. грн. Додатково суддя сплатила 2 тис. грн погашаючи суму процентів за позикою в банку та 6 тисяч грн погашаючи основну суму позики. Що цікаво, у декларації за 2014 рік суддя вказала 25 тис. грн на утримання декларованого майна. Також, 26 тис. 678 грн виплачені як погашення основної суми позики та 943 грн – суми процентів за позикою.
Варто відзначити: у декларації за 2014 рік у її чоловіка зазначені абсолютно інші дані. Так, згідно з документу, його дружина витратила на утримання декларованого майна 15 тис. грн; 13 тис. 877 грн як погашення основної суми позики та 1 тис. 988 грн як погашення суми процентів за позикою. Різниця складає 21 тис. 756 грн
P.S. Цим матеріалом команда “Варто ЗНАТИ!” закінчує цикл статей щодо статків служителів Феміди в Ужгородському міськрайонному суді та Господарському суді Закарпатської області.
Ще раз зазначимо: щодо усіх фактів, які були виявлені нами і можуть свідчити про неточності у деклараціях – фігурування незадекларованого майна, питання невідповідності доходів/видатків тощо – ми звернулись до суддів через канцелярію суду, щоб висвітлити їх позицію щодо виявлених нами питань; підтвердити або спростувати отриману нами інформацію із відкритих джерел. Втім абсолютна більшість із суддів, до яких виникли питання, на контакт із журналістами не вийшли.
Ми ж отриману нами інформацію передамо до відповідних правоохоронних органів, аби ті перевірили можливі факти порушень закону або ж вчинення корупційних діянь.