Вулиця Гагаріна в Ужгороді — це такий собі перехідний шлях від міста до мікрорайону Дравці. Між ними знаходиться близько 5 км дороги, яка за своїм характером дуже різна: багатоповерхівки, заводи, приватні будинки, магазини, заправки тощо.
Одним із символів промислової епохи Ужгорода залишається “Видавництво “Закарпаття”, яке попри нелегкі економічні умови продовжує працювати і у наш час, хоча площі його далеко не всі використовуються. Але мова не про те.
Колись перед видавництвом була чимала зелена зона, де, за задумом, місцеві могли прогулятися, посидіти у тіні... Взагалі ужгородці більше уваги звертають на зникнення насаджень у центрі чи у дворах багатоповерхівок. Це логічно, оскільки у центрі буває більше людей. Двори ж багатоповерхівок стосуються дітей, вони ближче до мешканців . А отакі зелені зони, де, мабуть, ніхто особливо й не гуляв, у протоіндустріальних місцинах особливо не контролюються. І зараз ми вам покажемо, що з того може вийти.
Ділянка, яка раніше радувала око, збирала вологу, пил, виробляла кисень, зараз перетворилася на справжній шанхай. Особливо, як глянути на кадастрову карту (фото зверху). Ділянка на ділянці....
Хто і як знищив нехай не найбільш використовувану, але все ж корисну зелену зону читайте у розслідуванні Zaholovok.com.ua.
Комунальна власність
Гагаріна, 42. Саме таку адресу мають, згідно карти, усі 16 ділянок перед видавництвом Закарпаття. Із них лише три, згідно карти, залишилися у комунальній власності Ужгородської міської ради. Решту 13 у різний час передали в приватні руки.
На початку варто також зауважити, що практично всі ділянки мають обмеження на забудову як санітарно-захисна зона навколо об’єкта, охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи, охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта зв’язку тощо. Адже неподалік знаходиться старе бомбосховище... Втім, особливо ці норми не порушені, адже на більшості ділянок ми бачимо склади будівельних та інших матеріалів.
Попри можливі сподівання, комунальні ділянки далеко не залишилися зеленими зонами. Дві з них взагалі з невідомих причин накладаються на вже приватну власність....
Ділянки зі кадастровими номерами 2110100000:67:001:0051 та 2110100000:67:001:0052. отже, орендує ТзОВ "БСБ-Ужгород" . Згідно відкритих джерел, ця фірма займається продажем авто. Ділянка, ближча до дороги (№1 на фото), по суті знаходиться вже на клумбі. Цілком вона не зайнята, однак саме через цю землю проходить декілька заїздів до приватних ділянок. У перспективі, отже, цілком можемо очікувати вирубування лип, які тут ростуть. Зі правого краю ділянки компанія “MOTOLUX” вже побудувала невеликий скляний офіс, очевидно, для презентації машин чи для їх ремонту. Заїзд до нього так само зруйнував клумбу. Цільове призначення ділянок, відповідно, автотехобслуговування та для іншої комерційної діяльності. Ділянка №2 на фото використовується під склади і лежить під приватною власністю. Тож, очевидно, ця інформація вже неактульна. Та й загалом у переліку орендованих земельних ділянок цієї території не знаходимо.
Ділянка зі кадастровим номером 2110100000:67:001:0023 (№3 на фото) перебуває у оренді Закарпатського обласного відділення Міжнародного благодійного фонду війни. Втім, не схоже, що фонд якимось чином її використовує. До того ж ділянка лежить під чи то на приватній землі... Тож, швидше за все, це також помилка кадастрової карти.
Приватна власність
Ділянки приватні варто розбити за власниками, адже на цій місцині деякі ужгородці купили собі одразу по кілька клаптиків.Писатимемо про ділянки по порядку їх розміщення.
Петричко Віктор Вікторович
Чоловік купив трохи менший шмат землі площею 0,0641 га (кадастровий номер 2110100000:67:001:0155), зате поблизу дороги. Землю він зареєстрував 10 грудня 2014 року у приватного нотаріуса Кішкіна.
Саме тут зараз знаходиться склад та ще не відкрита будівля фірми "MOTOLUX".
Ратушняк Микола Сергійович
Згідно кадастрової карти цей чоловік із відомим в Ужгороді прізвищем (екс-мер Сергій Ратушняк має сина Ратушняка Миколу Сергійовича) володіє чотирма земельними ділянками, при чому всі вони суміжні (кадастрові номери 2110100000:67:001:0123, 2110100000:67:001:0126, 2110100000:67:001:0128 та 2110100000:67:001:0154. Таким чином отримуємо загальну площу 0,288 га.
Цільове призначення ділянок зазначене як 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Однак, насправді бачимо там активну комерційну діяльність, а саме склад різноманітних матеріалів і оголошення про їх продаж. Окрім того у будні дні на ділянці можна побачити працівників.
Згідно кадастрової карти саме Ратушняк Микола 28 вересня 2015 року оформив право власності на ці чотири ділянки у приватного нотаріуса Кішкіна.
Нагадаємо, на цій ще землі знаходиться ділянка, орендована “ТзОВ "БСБ-Ужгород".
Грицан Володимир Михайлович
Належні йому 0,088 га (кадастровий номер 2110100000:67:001:0121) призначені для комерції - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Грицан Володимир офіційно їх оформив 18 червня 2014 року у приватного нотаріуса Йосипчук К.П. Спірна територія тут є лише зі комунальною власністю.
На своїй території В.Грицан планує побудувати торгово-офісу будівлю. Принаймні про це свідчить будівельний паспорт об’єкта.
Сам об’єкт поки будується.Дозволи на проведення води та електроенергії у 2015 та 2014 роках, відповідно, чоловік отримував.
Анонім
Найбільша за розміром ділянка зі кадастровим номером 2110100000:67:001:0170 та площею 0,264 га на кадастровій карті зазначена як приватна власність, однак, жодних даних про власника чи дату виділення землі не зазначено. По факту ж бачимо тут пустир і єдину збережену зелену зону.
Можливо також, що ділянки була розділена навпіл, хоча кадастрова карта цього не підтверджує.
Кирлик Роман Миколайович
Як зазначає карта, цей чоловік володіє двома земельними ділянками: 2110100000:67:001:0141 та 2110100000:67:001:0142 загальною площею 0,088 га.
Їх, Кирлик Роман отримав у приватну власність 17 червня 2014 року. Вони, втім, пересікаються з іншими земельними ділянками, які ще й належать різним людям. А третя ділянка, як перекриває ці дві, знаходиться у комунальній власності і орендується загаданою вище ГО.
Ділянки Кирлика мають різне призначення:
02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)
03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі
По факту, однак, вся площа стала складом для різноманітних речей: від басейнів до могильних плит.
Губін Вадим Олександрович
Чоловік така само, як і попередній, викупив цілих дві земельні ділянки. Йдеться про кадастрові номери 2110100000:67:001:0140 та 2110100000:67:001:0143. Загальна площа ділянок ті ж таки 0,088 га. Право власності на них чоловік отримав 15 листопада 2013 року.
Втім, його землі так само пересікаються з іншими земельними ділянками, які належать третім особам. Ще й включають шматочок комунальної землі.
Ділянки Губіна призначення мають однакове - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Але на них ми бачимо так само склад комерційних матеріалів для будівництва і оголошення про їх продаж.
Шелак Олександр Юрійович
Свої 0,088 га (кадастровий номер 2110100000:67:001:0125) чоловік отримав для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Однак ця територія пересікається зі двома іншими приватними ділянками, а також однією комунальною.
Горбинко Ніна Сергіївна
Жінка свої 0,088 га (кадастровий номер 2110100000:67:001:0127) отримала так само для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). І аналогічно до попереднього випадку її територія пересікається зі двома іншими приватними ділянками, а також однією комунальною.
Реальний поділ землі показує, що Н. Горбинко та О.Шелак найбільш імовірно продали свої земельні ділянки згаданим вище Кирлику Роману та Вадиму Губіну.
Цікаво також, що на сайті міськради можемо знайти рішення “Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок” від 9 листопада 2015 року, згідно якого громадянин Волощук Микола Миколайович отримав право затвердити проекти землеустрою щодо трьох земельних ділянок за адресою вул.Гагаріна, 42 (кадастровий номер 2110100000:67:001:0122, 2110100000:67:001:0120 та 2110100000:67:001:0124) площею по 0,0880 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови зі зміною цільового призначення. Втім, на самій кадастровій карті знайти подібні ділянки та власника неможливо.
Хто винен?
Автор намагався дізнатися про долю ділянок, перш за все, від Ужгородської міськради. Там спершу відповіли, що не мають інформацію щодо 13 приватних ділянок, окрім тої, котра належить В.Грицану. Запит перенаправили до Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі. Останні, звісно, відповіли, що ділянки перебувають на території міста Ужгород, а тому розпоряджатися ними і мати відповідні документи може лише мерія Ужгорода.
Не допомогла розібратися зі запитанням і Закарпатська прокуратура, однак, її запит до міськради таки пролив деяке світло на проблему. Зокрема, у новій відповіді працівники мерії зауважили, що до вступу у дію закону “Про Державний земельний кадастр” (2011 рік) кадастрові номери у рішеннях не зазначалися.
Втім, і це не зовсім правда, оскільки навіть через пошук на сайті можна знайти рішення, які стосуються виділення ділянки громадянину Кирлику.
Є там і інші рішення, що стосуються досліджуваної ділянки, однак містять приховані дані. Наприклад, рішення від 19 грудня 2013 року “Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”, згідно якого було вирішено надати невідомій особі дозвіл на розробку проектів відведення зі зміною цільового призначення власних земельних ділянок загальною площею 0,1760 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Гагаріна, 42.
Роз’яснити ситуацію ми попросили Сергія Варцабу, директора “Видавництва “Закарпаття”, який очолює його аж зі 2007 року. Він підтвердив, що землі від видавництва забрали у 2006-2007 роках (за мерства Сергія Ратушняка). Тоді Ужгородська міськрада рядом рішень перетворила ділянки на приватні. Сам же директор неодноразово скаржився у прокуратуру щодо цього питання, однак, намарне.
Висновок авторський
Держгеокадастру варто час від часу переглядати свої карти. І реагувати на помічені недоліки, Так, після надходження запитів до місцевих земельних органів пройшов місяць, а жодних змін на онлайн-карті так і не видно. Відповідно, здавалося б хороший ресурс, покликаний забезпечувати прозорість у міському середовищі, перетворюється на абищо. А Ужгородська міськрада могли б краще реагувати на запити, а не штампувати відписки. Непогано було б також завантажити на сайт усі рішення мерії, хоча би із 2000 року. А не тільки вибране. Тоді і запитань у журналістів було би менше.
А міським депутатам і підприємцям варто більш уважно ставитися до природи, і не перетворювати зелені зони на склади могильних плит.
Денисюк Ярина, спеціально для Zaholovok.com.ua
P.S. Автор розслідування за можливості обов’язково його доповнить. Тому будемо вдячні за надання будь-якої доступної інформації зі цього питання.