Новини

Як американці сприймають українців. Топ-10 міфів

Міфи та стереотипи – те, що люди дуже люблять «консервувати» у своїй свідомості. Ця прихильність не залежить від національності, кольору шкіри, переконань чи якихось вподобань. Просто людина схильна їх накопичувати, розвивати та розповсюджувати.  Але, міфи існують і для того, аби хтось колись насмілився їх розвінчати, а стереотипи – для того, аби їх ламати. У першій частині нашого матеріалу ми писали про популярні серед українців стереотипи про американців. А тепер розпитали жителів США про те, як вони бачать нас, українців, та що думають про саму Україну.

Міф #1: Українці – це росіяни

Це – один із найбільш розповсюджених стереотипів про українців не тільки у США, а й взагалі за кордоном. Виняток, хіба що країни СНД. Так історично склалося, що досі Україна та українці асоціюються із Радянським Союзом та сприймаються, як частина Росії. Попри схожість мови (на слух іноземці, все ж, сприймають українську та російську майже як одну), зараз за кордоном і, зокрема, у США, пересічні громадяни таки почали робити різницю між «юкрейніан» і «рашшан», Києвом та Москвою. Хоч інколи, все ж, можна зустріти відповідь «А, Україна! Це те, що біля Росії, так?».

Колишня ужгородка, яка вже багато років живе у США, Ольга Мередіт, у коментарі Zaholovok.com.ua розповіла: «Я питала чоловіка, чи всі країни колишнього СРСР для нього у свідомості "russian". Він сказав: "Ні, але у вас нічого немає, щоб вирізняло вас культурно від Росії, якщо дивитися на все очима іноземця. "You don't have any characteristics that make you look or talk different". Для них мова звучить майже однаково. Я вже не кажу, що росіяни можуть зрозуміти нас, ну а ми, звичайно, знаємо російську мову. Продовжую його слова: "Інша справа - Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Узбекистан і так далі.. В їх культурі є вплив автентичної азіатської культури". 

Міф #2: Всі українці мають схильність до кримінальних правопорушень

Насправді, трохи неприємно і образливо, коли про цілу націю склалося таке враження закордоном. Можливо, це наслідки колишньої не надто хорошої, а то й далеко не зразкової поведінки наших заробітчан, змішаної із схожим стилем життя за кордоном інших вихідців із СНД.  Ну і певна поведінка російських і українських «наташ» теж, мабуть, таки зіграла роль. Однак, насправді, у рейтингу країн за кількістю найбільш тяжких злочинів Україна, на щастя,  займає далеко не передові позиції, натомість з великим відривом пропускає вперед США.

Міф #3: Українці ненавидять американців

Ще один не надто приємний, але досить-таки поширений стереотип – про ставлення українців до жителів США. Там чомусь переконані, що більшість українців недобре і навіть з ненавистю ставляться до американців. На чому ґрунтуються такі міфи-стереотипи однозначно визначити складно. Однак, можна припустити, що це все тягнеться аж з періоду «холодної війни», у яку у складі Радянського Союзу Україна теж була замішана.

Міф #4: Українки мають довге волосся і носять довгі накладні нігті

Один із стереотипів, що стосуються зовнішності. Його не можна цілковито спростувати, бо ж дійсно українські жінки цим дуже виділяють закордоном. А ще – яскравим макіяжем  та високими підборами, що є незвичним для буденного життя у США та Європі. Вони виправдані тільки для ділових зустрічей (хоч і в цих випадках їх намагаються уникати або максимально «приземлювати») і вечірніх виходів (коли треба додати образу «зірковості»). Ніяка американська пані не буде пробувати бігати на підборах по місту-мегаполісу в будні дні: по-перше, відстані не ті, і, по-друге, часу нема «виписувати» красу. Але ж не усі українки – з довгим волоссям і накладними нігтями, правда?

Міф #5: Українці – бідні

Фінансовий стан пересічних українців і справді не дуже втішний. Але й у жителів США справи йдуть не так райдужно, як нам здається.  За оцінюванням рівня життя та щастя World Happiness Report 2017, США займає далеко не перше місце: пропускаючи вперед Норвегію, Данію, Ісландію, Швейцарію, Нідерланди, Канаду та ще кілька країн, США займають 14 сходинку. Тоді як Україна – на 132-й…

Міф #6: В Україні їдять багато капусти

Спростувати чи підтвердити цей дійсно неочікуваний і незвичайний стереотип трохи важко. Бо щодо їжі, то тут, швидше, усі звикли до вислову «сало – другий хліб українців» і до легенд про смачнючий український борщ. Але про «їдять багато капусти» – незвично. Хоча, вареники і пиріжки з капустою, голубці, страви з квашеної капусти… Можливо,  іноземці просто ще її не розсмакували.  

Міф #7: Українські дівчата прекрасні, як Міла Куніс

Про красу українок ходять легенди. Один із американців, яких опитала наша редакція при підготовці цього матеріалу, сказав, що одне із твердих переконань жителів США – це надзвичайна врода українських дівчат. Хоча, у коментарі він напівжартома додав: «Але ці твердження можуть ґрунтуватися на враженнях від акторки українського походження Міли Куніс».

Міф #8: Українці додають сметану буквально до всього

Ще один кулінарний стереотип. Хоча, може, й не дуже «незламний»: вареники без сметани – не вареники, борщ без сметани – не борщ. Тому не погодитися важко: можливо, не до всього, але до традиційних перших і деяких других страв, українці точно полюбляють додавати сметану.

Міф #9: Українки шукають американських чоловіків

За кордоном і, зокрема, у США склалося враження, що єдина мета вродливих українських дівчат – знайти собі забезпеченого чоловіка-американця і, не зволікаючи, вийти за нього заміж, отримати громадянство і жити десь на березі океану, згадуючи про своє коріння тільки на українські Пасху та Різдво. Ну, кількість шлюбних агентств, що діють в Україні та пропонують послуги пошуку благовірних закордоном, частково підтверджують цей стереотип, однак, стверджувати, що всі українки прагнуть вийти заміж поза межами рідної держави і швидше спакувати валізи для виїзду закордон – неправда.

Міф #10: Україна – це Чорнобиль

Один із найсумніших та найстрашніших стереотипів про Україну. Дійсно, катастрофа на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року зробила нашу країну відомою на весь світ: у найвіддаленіших куточках люди шукали на карті, де ж знаходиться територія, на якій прогриміла аварія, що стала однією із найнебезпечніших і найстрашніших. Чорнобиль дійсно став чорно «візитною карткою» для України того часу. Однак, іноземці часто упускають той факт, скільки було зроблено українцями для ліквідації наслідків страшної аварії, впевнені, що радіація в країні на високому рівні до цих пір, і переконані, що Чорнобиль – усюди, забуваючи глянути на карту і впевнитись, яка ж Україна велика. 

Ольга Мередіт, колишня ужгородка, а зараз – мешканка Штатів, відповіла на запитання Zaholovok.com.ua стосовно міфів так: «По-перше, хочу процитувати свого чоловіка, який сказав що стереотипи про будь-яку етнічну групу і націю завжди будуть існувати тому, що у кожної культури є якісь свої загальні характеристики: чи то за зовнішністю, чи то у поведінці, світосприйнятті. Але розумна людина ніколи не буде автоматично думати так чи інакше про кожного зустрічного представника цієї нації. По-друге, від себе скажу, що все дуже залежить від людини і її обізнаності. Я навіть не можу відповідати за всіх американців, чи тих, хто став американцем за останні 10-20 років. Є люди, які часто мене питали: "А як далеко ти жила від Чорнобиля?". Є люди, які подорожували Європою і бували в Україні, і казали, що люди тут не дуже привітні… Більш поширені стереотипи залишилися з часів холодної війни. Мовляв, українці – це ж ті самі росіяни або білоруси, пригнічені диктаторством в країні, де не вчили поважати один одного, а тільки пригнічували права людей, і на весь світ пропагували успіх комунізму, спотворювали людську свідомість, обмежували матеріально… Тому маємо відповідні результати», – каже Ольга.

Щодо поведінки українських дівчат закордоном та висловів американців про те, що «українки шукають собі американського чоловіка», Ольга Мередіт пояснює: «Часто тут можна зустріти думку, що "російські дівчата – goldgiggers". Що вони тільки шукають американського чоловіка. Це ж стосується і українок.  І я згідна, що таких багато, самій соромно за своїх. Ще багато хто висловлюється, що росіяни – тупий, недружний, апатичний, гнівний народ, що вони люблять пити, розмовляти надто голосно, і вони зарозумілі. Завжди хочуть показати, що вони знають більше, ніж інші. Але вони на уявляють, як смішно це виглядає, бо нікому не цікаво, скільки людина знає. Головне, яка вона як людина. Тобто скромність і повага – це не про нас».

Чоловік Ольги, Роберт Мередіт,  професор Монтклерського Університету штату Нью-Джерсі,  зауважив: "Все це – загальні стереотипи і притаманні вони не кожному. Я особисто думаю, що ми ніколи не подолаємо ніякі вкорінені стереотипи, бо якщо вони існують, то є тому причина. Треба просто бути самим собою. Кожна людина пізнається у вчинках і це займає час. Моя дружина з України, але вона не схожа на стереотипних дівчат, бо завжди була цілеспрямована і незалежна, і їй не потрібен був чоловік для матеріальної підтримки. Це дуже поважають тут. Це далеко не значить, що коли люди одружуються, то фінанси у кожного свої. Ні, все спільне і люди разом для того, щоб підтримувати одне одного в складних ситуаціях, і навіть якщо ситуації матеріальні. Але не це має бути причиною шлюбу". 

Щодо американців, які шукають дружин на веб-сайтах, Роберт озвучив інший стереотип, мовляв, вони зазвичай просто жалюгідні, фінансово нестабільні, невпевнені, переконані, що програють, не можуть знайти дівчину серед американок".

Zaholovok.com.ua  також звернувся із запитанням до колеги-журналістки зі США Даєн Команецькі, яка розповіла про свої враження від поїздки в Україну: «Україна мене дуже приємно вразила! Я знала, що тут смачна їжа. Знала, що тут прекрасні церкви… Але не думала, що тут все настільки чудово! І настільки смачно.  знав про якусь їжу. Я знав, що там будуть прекрасні церкви. Я не знав, як буде чудова всяка їжа. Березовий сік,  імбирний чай, пиво і найкращий торт, який я коли-небудь куштувала – торт «Ужгород» – це були найкращі сюрпризи!  Загалом народ України мене вражає своює силою та хоробрістю. Не можу дочекатись ще однієї можливості приїхати сюди!». 

Ми звернулися із проханням пояснити природу стереотипів та причину їх виникнення відомого закарпатськогос оціолога, психолога, культуролога, політолога, викладачку кафедри політології та Маріанну Колодій: « По суті, мислення людини без стереотипів неможливе, стереотипи допомагають і спрощують наші уявлення про речі та явища. Коли говоримо про індивідуальні стереотипи, то, як правило, йдеться саме про цей контекст - особистий досвід людини формує її ставлення, то певних осіб, речей і явищ. Однак, природа соціальних або групових стереотипів зовсім інша – досвід, а, найчастіше, упередження кількох осіб про одну чи кілька осіб формують уявлення про великі групи, часто – цілі народи. Зазвичай, соціальні стереотипи дуже спрощені і діють за принципом "я знаю, що нічого не знаю, але кажуть..." Саме за таким принципом з'явилися стереотипи про "гречкосіїв" і "салоїдів" українців, "макаронників" італійців, "бульбашів" білорусів, "фастфудівців" американців тощо», – пояснює Маріанна Колодій. 

За її словами, голова причина розповсюдження стереотипів – це відсутність особистого спілкування з представниками відповідного народу, нації, країни: «Особливістю існування сучасних соціальних стереотипів є те, що часто їх формують ЗМІ. Не можна сказати, що якісь народи більшою мірою, а якісь – меншою схильні до поширення стереотипів. Зазвичай, кількість стереотипів однакова. Самі по собі стереотипи не є шкідливими, однак вони формують упередження і установки у поведінці одних осіб стосовно інших, можуть бути основою й дискримінації. Власне, найчастіше, у різних суспільствах спостерігаємо не різницю у кількості та змісті соціальних стереотипів, а скоріше у способах їх впливу, поширенні, підтримці або осуді упереджень чи дискримінації. В основі стереотипів, які побутують серед американців щодо українців, переважно, закладені дві складові: 1) це інформація, яку найчастіше отримують із ЗМІ і 2) відсутність особистого досвіду у спілкуванні з українцями і відвідин України», – додає соціолог.

Маємо надію, що зовсім скоро більшість іноземців, які відвідують нашу країну, привозитимуть додому тільки приємні враження від подорожей Україною та спілкування з українцями. Принаймні, твердження про те, що поїздки і безпосереднє спілкування із людьми руйнують найстійкіші стереотипи і ламають будь-які попередні уявлення – беззаперечне. 

Анна Семенюк

Інфографіка: Ярина Денисюк

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.