Новини

Вівчарів провели на полонини. Що чекає на традиційний закарпатський промисел?

Нерідко за глобальними показниками і макро-перспективами ми забуваємо про те, що відвіку важливе для нашого краю. Чи пам’ятає влада про таку традиційну для Закарпаття галузь, як вівчарство і якою є ситуація у цій сфері в області, ми попросили прокоментувати заступника голови Закарпатської ОДА Володимира Приходька.

Як з’ясувалося, посадовець добре знайомий з цією темою. Він нагадав, що вже стало доброю традицією проводити свято проводів тваринників на полонину, яке є початком літньотабірного утримання худоби і овець на гірських пасовищах краю. На Закарпатті традиційно займалися вівчарством – однією з провідних галузей тваринництва. В низинних районах розводять тонкорунних, в горах – грубо вовнових овець. Вони ціняться за вовну, молоко, м’ясо, овчину. З вовни виготовляють ліжники, килими, светри, інший одяг, з овечого молока – сир, з якого виробляють бринзу і вурду, з овчин – шкіряні вироби.
В. Приходько підтвердив, що на початку 1990-х років через збитковість галузі, відсутність державної підтримки чисельність поголів’я овець в області зменшилась майже удвічі.
Однак за останнє десятиріччя, за словами посадовця, намітилась тенденція до стабілізації розвитку галузі вівчарства в регіоні.

Як повідомив заступник голови ОДА, сьогодні в області утримується 197 тис. голів овець та кіз, що на 5,6 % або на 10,4 тис. голів більше рівня відповідного періоду минулого року. В тому числі 49,5 тис. голів овець та кіз (25%) утримується у Тячівському районі.
В минулому 2011 році загалом по області вироблено 207 тонн вовни у фізичній вазі, із загальної кількості майже 74 тонни вовни (36%) вироблено на Тячівщині.

«З боку облдержадміністрації вживаються заходи щодо відродження в області племінного вівчарства. В області налічується 10 господарств, які мають статус племінного господарства, в тому числі одне – статус племінного заводу та 9 – племрепродуктора, з яких 4 господарства – по розведенню овець породи прекос та – 5 по розведенню української гірсько-карпатської породи», - каже В. Приходько.

З метою збільшення чисельності поголів’я овець, обсягів виробництва вовни та баранини облдержадміністрацією схвалено, а рішення сесії обласної ради затверджено «Програму розвитку та підтримки тваринництва та птахівництва в області на 2010-1015рр.». У 2011 році до Програми внесено зміни, якими збільшено кількість напрямів фінансування, зокрема внесено такий який передбачає підтримку вівчарства і у юридичних осіб, що утримують українську гірсько-карпатську породу овець. На підтримку вівчарства у 2011 році з обласного бюджету було виділо 812,3 тис. грн., (на 497,9 тис. грн.. більше ніж у попередньому році), з яких 406,6 тис. грн. – на підтримку вівчарства у особистих селянських господарствах (по зо грн. зв голову) та 406, 7 тис. грн.. – на підтримку вівчарство у господарствах юридичних осіб (по 64 грн. за голову). Особисті господарства населення Тячівському району, що утримують від 1 до 10 голів маточного поголів’я овець отримали 33,7 тис. грн. (8% від загальнообласної суми), 4 сільськогосподарські підприємства району за наявне маточне поголів’я овець від яких одержано приплід – 96 тис. грн. (23% від коштів сплачених підприємствам області).

У поточному році, на виконання Програми підтримки тваринництва з обласного бюджету передбачено виділити 2 млн. грн.

«У святковий час проводів вівчарів на полонину хотілося б згадати людей, на відданості яких тримається галузь вівчарства на Тячівщині – це голова Тячівської районної полонинської управи Бігунець Михайло Юрійович, голова ФГ «Лавришин» – Лавришин Андрій Андрійович, голова ФГ «Бузок» – Габор Олена Михайлівна, голова ФГ «Ростока» – Опріш Дмитро Дмитрович , голова ФГ «Микулянець» – Микулянець Василь Іванович, керівник ТОВ «Агробудпереробка» Гузо Юрій Юрійович та багато інших, які займаються цією нелегкою справою», - зазначив Володимир Приходько.


Інна Беженар (не перевірено)

Заради об’єктивності слід зазначити, що найбільших втрат від реформування господарств та економічної кризи зазнало і вівчарство країн СНД. Загальна кількість поголів’я в цих країнах порівняно з 1991 роком зменшилася на 63 %; у країнах із розвиненим вівчарством (Австралії та Новій Зеландії) - на 7,3 і 11,1 %, в усьому світі на 11,6 %, або майже на 140 млн голів.

пт, 28/09/2012 - 11:06 Постійне посилання
Інна Беженар (не перевірено)

Відродження галузі до рівня 1990 р. потребує застосування більш радикальних економічних механізмів. Еволюційним шляхом з рівнем приросту останніх років 17,9% для цього потрібно не менше 10-20 років.

вт, 05/08/2014 - 15:42 Постійне посилання
Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.