Новини

Вийти з Фейсбуку або як ужгородцям пережити місцеві вибори

Місцеві вибори 25 жовтня на Закарпатті стали для значної частини електорату несподіванкою, точніше їх попередні результати. Хоча багато розмов є і про методи проведення. 

Прихильники Президента і його ставленика на Закарпатті Геннадія Москаля були впевнені, що вже “наростили м’язи” і готові боротися за свій шмат влади. Дещо романтичні “свободівці”, як завжди, звинувачували соцопитування і вірили у свою перемогу, нехай і не з масштабним відривом. “Демальянс” подібний до правих своєю політичною молодістю також сподівався на підтримку “щирих та завзятих”. “Батьківщина” мовчки збирала старих прихильників. Та, власне, всі учасники перегонів і їх сподвижники вірили у перемогу. Дивно було б, якби ні. 

Об’єднувала всіх, певно, лише думка про Майдан, АТО і регіоналів, яких після подібного бути у владі наче не повинно, хоча вони у багатьох партіях таки є.  Приховані десь краще, десь гірше, перейменовані... Але ж недарма у соцмережах про них писали неодноразово, навіть листівки людям розносили по домівках. І ніхто не вірив у реванш “Партії регіонів”. Але ці надії розбили перші ж екзит-поли та паралельні підрахунки партій.... 

А особливий удар відчули ужгородці, особливо ті творчі, інтелігентні, громадсько-ініціативні з активної частини Фейсбуку. Бо ж їм у другому турі виборів мера “світить” або екс-регіонал та антимайданівець, якого підозрюють у масовому підкупу, або ж расист і, заодно, любитель дивних розмов про зброю масового знищення та уранові рудники. 

Оскільки значна частина нашої аудиторії перебуває у соцмережі Facebook, Zaholovok.com.ua вирішив розібратися, у чому суть цього масового розчарування, чому так сталося і які насправді масштаби проблеми. 

Результати волевиявлення

Перш за все, варто пригадати всі попередні результати екзит-полів та паралельних підрахунків штабів партій. 

Тут варто зауважити, що два незалежні закарпатські екзит-поли виявилися досить відмінними. 

За даними соціологічного опитування, проведеного в Ужгороді Закарпатським інститутом політичних досліджень, найбільше виборців віддали голоси за кандидата у мери від «Солідарності» Михайла Качура, друге місце – у Сергія Ратушняка.  За озвученою інформацією, Михайло Качур набрав 21,8% голосів виборців, Сергій Ратушняк – 13, 2%, Богдан Андріїв – 12, 9%, Володимир Чубірко – 12,3% голосів, Марія Бадида – 8%.

Натомість Карпатський центр полінгових досліджень дав геть інші результати. 

За його даними, у другий тур на місцевих виборах мера Ужгорода проходить Богдан Андріїв з результом понад 20% виборців  та Сергій Ратушняк – 15% голосів. Третій результат – у Володимира Чубірка – 10,3%, четвертий – Михайло Качур – 8,3%.

Різницю між екзит-полами експерти пояснили психологією виборців та імовірним підкупом.

Паралельні підрахунки штабів, а згодом і попередні дані з ТВК у більшій мірі підтвердили результати Карпатського центру полінгових досліджень. Їх оприлюднили одразу декілька політичних сил. 

Як повідомила голова міської організації політичної партії “Єдиний Центр” Ярослава Гасинець, попередні дані паралельного підрахунку (без двох дільниць) на посаду Ужгородського міського голови є наступними: Андріїв Б. - 19,5%, Ратушняк С. - 13,4%, Качур М. - 10,3%, Чубірко В. - 8,9%, Бадида М. - 6,16%, Волошин І. - 4,72%. 

Подібні дані наводить і кандидат у міські голови Ужгорода Володимир Чубірко. Згідно них лідером рейтингу є Богдан Андріїв зі 20,85% голосів. Друге місце займає Сергій Ратушняк, у якого 13,92%, а третє — Качур Михайло (10,64%).  Сам Чубірко Володимир займає четверте місце і має 9,39% голосів. 

Подібний тріумф пророкують в Ужгородській міськраді і партії Б.Андріїва “Відродження”. Такі дані наводять водночас партії “Демальянс” та “Єдиний центр”. 

Що стосується офіційних результатів, то сайт ЦВК наразі таких не надає, як і Ужгородська міська виборча комісія, оскільки на одній-двох дільницях все ще не завершений підрахунок бюлетенів.  

Проста математика 

Почнемо підрахунки із явки на виборах. Як повідомляє сайт ЦВК, у Закарпатській області на вибори із 950 295 зареєстрованих виборців на дільниці з'явилося 467 123 або ж 49,16%.  Ці дані близькі до середніх по Україні, а сам край знаходиться приблизно у золотій середині порівняно з іншими регіонами.

Розподіл активності по закарпатському регіону є, втім, трохи більш диверсифікованим. Тут відсоток явки коливається від 36,4% по Тячівщині до 66,8% по Воловеччині.  До слова, останній результат насторожує соціологів, тож там проводитимуться додаткові дослідження. 

Ми ж зосередимося на виборах до Ужгородської міської ради. Всього тут було зареєстровано 92 336 містян. Із них на вибори з’явилося 51 776 або ж 56,1. Велика кількість бюлетенів була просто зіпсована. 

Якщо вірити попереднім підрахункам, за Богдана Андріїва проголосувало близько 11 тисяч містян, а за Сергія Ратушняка — близько 7 тисяч. Разом це 18 тисяч або ж 19,5% містян із правом голосу чи 15,58% всіх ужгородців (115 520 тисяч станом на 2015 рік).

Цю ситуацію дуже добре описав ужгородський письменник Банді Шолтес. 

Так вот, если что, я не собираюсь идентифицировать себя с 15% долбаков, которые отдали за этих двух свои голоса. Я не такой ужгородец, как они, и попрошу не путать. Я с такими даже не очень знаком. Уже не раз сказано, что разделение общества\страны находится не в географии, а в головах. А еще не хочу, чтоб из-за них на меня вешали ярлык...”

Отож, гнівні пости зі звинуваченням всього Ужгорода у повній відсталості чи “неєвропейськості” таки можна переглянути. Звісно, є ще і та доля ужгородців, які голосували за інших кандидатів, котрі так само пов’язані з “Партією регіонів” чи мають не надто гарну репутацію, але за таким принципом вподобання  можна пересварити половину Інтернет-спільноти. Тож зачіпати чи розвивати цю тему у статті ми не будемо. 

А хто ж голосував?

Дуже часто у суспільстві побутує думка, що саме студентство є рушієм революцій та інновацій. Але, мабуть, це не аксіома. 

Як повідомив Ростислав Головчанський, голова профспілки студентів УжНУ, на студентському окрузі 0210715 (4-ий гуртожиток) виграв закріплений кандидат від партії “Відродження”. Він, нагадаємо, отримав 154 голоси. Кандидат від партії “Опозиційний блок” отримав 108 голосів, а від партії “Наш Край” - 99. Всі ці партії позбирали у своїх лавах значну кількість закарпатських екс-регіоналів.

Про підкуп голосів, який підозрюють у цьому випадку, мова йшла неодноразово. Але навіть, якщо він справді мав місце, фактичних підтверджень тому не було, окрім хіба оцього відео, залитого у соцмережі. Втім, і з нього достовірної інформації здобути не можна. 

У голосуванні за екс-регіоналів нерідко звинувачують ще ромів, алкоголіків, подекуди пенсіонерів. Знову ж таки підтвердити документально ці факти немає змоги.  

Фейсбук-сегмент виборців натомість обирав геть інших кандидатів. Останнє опитування показало наступних лідерів: 

Власне, подібні результати були і у багатьох попередніх опитуваннях інтернет-спільноти. І це геть не дивно.  

Як пояснила Маріанна Колодій, - викладач кафедри політології та державного управління УжНУ, соціолог, психолог, політолог, справа таки у самих людях: 

“На жаль, поки що в Україні дуже критичне число оцих людей політично свідомих. Кількісно переважають люди політично несвідомі, або ті, які втомилися політикою і яких вона не цікавить, або ті, які зневірилися у політиці і політиках. Тому, звичайно, у соцмережах концентрується велика кількість людей, які або політично свідомі, або політично зацікавлені або ідеологічно забарвлені (а це різні люди), які готові висвітлити свою позицію. Але соцмережі на сьогоднішній день ще не є відеозображенням тієї реальної кількості виборців, яка є в Україні І це говорить тільки про те, що інформаційні технології, очевидно, недоступні для всіх, до прикладу, Інтернет. Що у нас нерівномірно розподілені інформаційні послуги серед населення. Що у села на місця не доходить інформація про кандидатів і політичні партії. Що не розбираються люди у політичних силах і партіях, плутають.  Що технології виборчі, які застосовують, аби переманити частину голосів, спрацьовують. А чому?

Технологія ніколи не спрацює на політично свідомій особі. Вона може тільки працювати на людині, яка не розбирається до кінця у особливостях політичної кон'юнктури, чи не знає достеменно назв політичних партій, знає їх лише за якимось загальними  лозунгами , кольорами чи лідерами. От ми і маємо”.  

Соціолог Федір Шандор пояснює розчарування інтернет-користувачів радше психологічними факторами:

“У суспільстві нема думки більшості і меншості - вони однакові - направлені для задоволення біологічних і соціальних функцій. Тому розчарування в якихось діях є емоційними і короткотривалими. Сьогодні важливий результат; не важливо якими методами - підкуп, фізичні розправи, обман, медіа-маніпуляції.

Сьогодні для здорового соціума важливо визначити не лідерів - вони вже несуттєві, навіть їх імена чи посади, важливо визначити цінності - сімейні, громадські, особисті, національні, регіональні - і часу обмаль - інакше на зміну еволюційним процесам швидко приходять революційні... І ще гроші, майно, посади, інші матеріальні ресурси - це лише засоби, але не цінності, не плутайте”.

Виправдовує середньостатистичного виборця перед “фейсбучанами” і відомий ужгородський блогер Сергій Микита:

Звичайно, дуже легко піддатися емоціям і просто сказати, що в Ужгороді живе бидлота, яка продалася за гроші регіоналам. Якщо так розібратися, то ці вибори це тривожний, дуже тривожний дзвіночок владі. Те про що всі говорили: не можна 1,5 року бути при владі і тільки обіцяти, що ось-ось закінчиться війна і ми запустимо реформи, ось-ось проведемо місцеві вибори і будем щось робити. Поки влада обіцяла, Андріїв будував дитячі майданчики, облаштовував двори і роздавав гроші, Чурило просто роздавав гроші, а Ратушняк збирав свій електорат, який встиг розгубити за останні роки.

Тому не треба ображати жителів міста, що вони запроданці і бидло, при явці в 49%, ті люди які пам'ятають хто такий Андріїв, Чурило, Ратушняк, просто не прийшли на вибори, бо влада їм не представили ніякої альтернативи (от вам Качур, дивіться він небритий, а зараз побрився, голосуйте за нього), зате 500-гривневі купюри та облаштування дворів проголосували. І все. Тому не варто відразу перекладати проблеми з хворої голови на здорову. Люди обрали "конкретні" справи замість пустих обіцянок. Так, мені не подобається їх вибір, але їх теж можна зрозуміти”.

Бездіяльність влади?

Як зауважили інтернет-користувачі, значну долю скарг на попередні результати  виборів в Ужгороді висловили прихильники Михайла Качура та “Солідарності”. Це правда лише до певної міри. Адже так само незадоволеними результатами виявилися ті маси населення чи  ті партії й організації, які просто є, до прикладу, противниками “Партії регіонів” чи підкупу як такого. 

"Кажете, майдан і війна змінили свідомість українців? Свідомість? Українців? Ніколи ще не було в душі стільки огиди і сорому за цей народ. Скажу лиш по власному регіону : Ужгород продався, як дешева хвойда. Ці вибори стали найдорожчими на моїй пам’яті. Минулого разу платили менше, а тому явка студентів склала щось біля 30%, тоді як зараз вони навіть з домівок поприїздити не полінувались і цифра перескочила за 60%. Факту підкупу ніхто навіть не приховував : стоять, курва, і вихваляються, хто більше зрубав. "Небесна сотня, наші ровесники, соплі, подяка їм за наше майбутнє..." Не мрійте! Не за ваше, мерзоти, майбутнє. Бо ви не варті ніякої жертви", - написав лідер "Карпатської Січі" Тарас Деяк. 

А на мітингах через методи проведення виборів було видно представників різних політсил: “Батьківщина”, “УКРОП”, “Радикальна партія”,  “Свобода” тощо. 

Голова закарпатського осередку КВУ Дмитро Тужанський на прес-конференції 26 жовтня повідомив, що попри те, що для більшості ужгородців стало сюрпризом те, що у другий тур виборів міського голови проходять Богдан Андріїв та Сергій Ратушняк, штаби інших кандидатів про це знали, зокрема, і "Солідарність", бо штабам були доступні результати соціологічних досліджень. 

Солідарність” мала ці результати 10 днів тому, вони розуміли, що їхній кандидат Михайло Качур “застопорився” і не просувається в рейтингу. Чому не було нічого зроблено – не зрозуміло. Партія діяла, працювала по старому шаблону, такому ж, як на парламентських виборах, але це зараз не спрацювало”, – наголосив Дмитро Тужанський. 

Є тут і другий аспект — підкуп. Сигнали про нього надходили від різних політичних сил, а також простих ужгородців, як до Дня виборів, так і під час нього. 

Як розповів журналістам розповів начальник УМВС України в Закарпатській області, Сергій Князєв, всього за час виборчого процесу на Закарпатті було зареєстровано 247 заяв. По 24 випадках були відкриті кримінальні справи, із яких 10 стосуються підкупу виборців. Вони поділяються на декілька категорій. Одна з них - попередження про імовірний підкуп. А друга - реальні справи фотографування бюлетенів в Ужгороді, а також виявлення жінки зі списками виборців. Наразі ці справи вивчаються.  

Сергій Князєв також зауважив, що заяви політсил про порушення не були голослівними, і таки мали місце реальні звернення до правоохоронців. Однак, завершувалися вони нерідко заявами про тиск і поданням скарг вже на ту політсилу, яка першою звернулася до міліціонерів. 

Загалом же УМВС визнала вибори на Закарпатті спокійними і без особливих порушень. Подібно Комітет виборців України зафіксував понад півтори тисячі порушень на виборах по всій країні, однак більшість з них назвав “технічними”. А от за попередніми висновками ГМ “ОПОРА”, місцеві вибори в Україні відбулися з порушенням низки міжнародних стандартів та належної практики організації і проведення виборчого процесу, серед яких: нестабільність та невизначеність виборчого законодавства щодо окремих важливих процедур, порушення принципу рівності умов для кандидатів та рівної ваги мандату в контексті виборчої системи, незабезпечення належного рівня захисту виборчих бюлетенів та порушень, що мали ознаки підкупу виборців.

Варто також не забувати і про третій імовірний фактор — політичні домовленості. Про що говорили між собою кандидати та за що, знають лише вони самі, однак такі процеси, швидше за все, мали місце. 

В Ужгороді у другий тур виходять активіст Антимайдану регіонал Андріїв і активіст Антимайдану расист Ратушняк.

Підкуп зробив свою справу. Якість наших людей - на жаль, відома. А от БПП своїм результатом сам заплатив за бездіяльність: якщо маючи владу і силові структури, ви не можете подбати про законність, припинити підкуп і покарати винних, то ці "винні" мітлою виженуть вас із крісел. Симуляція реформ призводить до симуляції виборчої боротьби, а відтак - до симуляції результату, лузери”,  - написав на своїй сторінці   відомий ужгородський поет Андрій Любка. 

Прогнози  та поради 

Наразі у Комітеті виборців України вважають, що "потенційно гарячими точками" у другому турі місцевих виборів стануть три обласні центри. Зокрема, спостерігачі відзначають Дніпропетровськ, Ужгород та Одесу.

Підґрунтя для подібних побоювань насправді є, адже у тих же таки соцмережах активісти обдумують імовірні сценарії зриву другого туру виборів. Найпопулярніший наразі — масове псування бюлетенів задля перевиборів. 

Нагадаємо, вибори мерів у містах, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч, проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості.  Тобто для перемоги кандидат у мери має набрати щонайменше 50%+1 голосів виборців. Інакше буде оголошено другий тур виборів. В Ужгороді, здається, матимемо саме таку ситуацію. 

Джерело: спільнота Клуніджорджаклуні

Втім, як запевняють юристи масове псування бюлетенів до перевиборів не приведе. 

Є й інші шляхи. Згідно Закону “Про місцеві вибори”, не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень міський голова може бути відкликаний з посади за народною ініціативою в порядку, визначеному Законом України "Про статус депутатів місцевих рад". Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання міського голови за народною ініціативою приймається на зборах виборців у кількості не менше 200 осіб для міст обласного значення. При цьому кількість членів ініціативної групи становить у разі відкликання міського голови міста обласного значення - не менше 50 осіб. 

А от на підтримку пропозиції про відкликання міського голови має бути зібрано кількість підписів, що перевищує кількість голосів, поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний, при чому це потрібно зробити протягом тридцяти днів. Опісля ТВК матиме ще 30 днів на перевірку підписних листів. 

Висловити недовіру міському голові у особливому порядку згідно ЗУ  “Про місцеве самоврядування в Україні” зможуть і депутати Ужгородської міськради, якщо, звісно, захочуть.  

Врешті, деякі ужгородські активісти  та  кандидати у депутати чи мери навіть вирішили перейти до активних дій. Першим оголосив про початок безстрокової акції протесту через масовий підкуп виборців Юрій Світлик, кандидат у депутати від БПП “Солідарність”. Його ініціативу підтримало одразу декілька політсил. Їх боротьба за перевибори наразі триває. Наступне віче прйде у суботу, 30 жовтня о 16:00 на пл.Театральній. 

Багато користувачів того ж таки Фейсбуку у перемогу активістів не вірить, надто мало юридичних підстав, однак, зауважує, що акції є сигналом для майбутніх депутатів: ті будуть на контролі. 

Голова Закарпатського осередку партії “Демальянс” Олександр Пересоляк запропонував ще один законний варіант вирішення питання: 

“Ми можемо звернутися до демократичних сил, аби вони не реєстрували мандати, або склали їх у випадку реєстрації”. 

Адже згідно ЗУ “Про місцеве самоврядування”, якщо 18 депутатів складуть мандат, ВРУ буде вимушена розглянути цю ситуацію і провести перевибори. Втім, на результати виборів мера така схема не вплине.   

Протест ужгородців через вибори, 29 жовтня 2015

Що ж до Інтернет-користувачів, то вони можуть банально ходити на сесії, писати запити до міськради, читати проекти рішень, оскаржувати їх у судах,  - одним словом також контролювати роботу народних обранців. І тут вже зовсім неважливо, до якої партії ті належатимуть чи яку коаліцію створять.  

Це підтвердщують і слова М.Колодій: "Треба сприймати це не стільки негативно, кажу, як соціолог. Вибори просто вчергове показали наші проблеми. Треба не сумувати у цій ситуації, а брати справу у свої руки і працювати над тим, щоб наступні вибори були інакшими і ми не ставали на одній ті самі граблі. Щоб ми цю проблему, яка визріла, могли подолати.

Що стосується, наприклад, розбудови місцевих осередків політичними партіями. Стикнулися останні з тим, що їм довелося, по суті, на голому місці вибудовувати свою виборчу кампанію, бо вони не мають ні осередків на місцях, ні представників. Стикнулися? Мають працювати.

Виборці побачили, що є велика частина людей, які готові продати свій голос. І це обурює тих, які пішли і чесно проголосували? Тоді давайте говорити про це. Якщо ви знаєте, що серед своїх близьких, знайомих, сусідів є ті, хто купував чи продавав — це злочин. Будь ласка, звертайтеся до правоохоронних органів. Не замовчуйте цього. Бо якщо ми знаємо про злочин, але не повідомляємо про нього, то ми співучасники.

Третій момент, який менше залежить від пересічного виборця, це те, що все-таки є моменти у законодавстві, у організації виборчого процесу, які потрібно регулювати на вищому рівні. Я думаю, що і законодавці у особі депутатів ВРУ побачили недоліки цих місцевих виборів, тому на нас чекають ще і зміни у законодавстві до наступних місцевих виборів."

Ярина Денисюк, спеціально для Zaholovok.com.ua

Ілюстрації взяті із соцмереж

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.