Настрої в найбільшому виші області не відрізняються від загального стану українського суспільства. Хоч Ужгород – і найзахідніша частина держави, та й весняної пори квітує сакурами, магноліями і райськими яблунями, тривоги за майбутнє у професорсько-викладацькому середовищі та поміж студентів УжНУ вистачає.
Понад місяць обов’язки ректора виконує доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Володимир Смоланка. За цей час він побував на всіх факультетах, спілкувався з викладачами, працівниками вишу, студентами. Тож у Володимира Івановича склалася загальна картина стану університетського життя з його нагальними проблемами, невідкладними питаннями, новими ідеями та сподіваннями, які панують у колективі.
Про важливі аспекти вищої освіти краю, переваги УжНУ напередодні вступної кампанії-2014, а також питання вишу й політики – у розмові з в. о. ректора УжНУ Володимиром Смоланкою.
Чи змінилися Ваші погляди на структурні підрозділи УжНУ після їх відвідин, які висновки робите для себе?
– Протягом шести тижнів я мав низку зустрічей з різними колективами. По-перше, вражений масштабом вишу: збагнув, який у нас великий кадровий склад, скільки маємо студентів. Найбільше вразило те, що в університеті працює багато ентузіастів своєї справи, які хочуть прогресувати, мають чудові ідеї і знають, як їх утілювати. Я справді ПОБАЧИВ багатьох достойних людей, і розумію, що наш вуз має чудове майбутнє.
У ЗМІ з’явилася інформація про ухвалення нового закону «Про вищу освіту». Скажіть, будь ласка, чи Ви вже ознайомилися з ним і які положення в цьому документі бачаться Вам найважливішими?
– Безумовно, я ознайомився з проектом закону – він пройшов перше читання у Верховній Раді. Імовірно, приблизно за місяць будуть внесені поправки, оскільки проект подано на громадське обговорення. Позитивних ідей щодо діяльності університетів закладено чимало. Мета змін, передбачених у ньому, – наблизити нашу систему освіти до європейської моделі, зокрема, задля підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку. Суть цього закону – розширення університетської автономії у всіх сферах та прав його колективів. Змінюється система ліцензування й акредитації спеціальностей. З одного боку, вона спрощена, з іншого – націлена на те, аби акредитувати й надавати ліцензії тим закладам, які мають достатній кадровий потенціал і можуть забезпечувати високу якість освітнього процесу. При прийомі на навчання зросте «вага» балів у кожному сертифікаті зовнішнього незалежного оцінювання, дещо зменшиться роль середнього бала документа про середню освіту.
Чимало змін стосується й наукової сфери. Два наукові ступені, передбачені проектом, – доктор філософії і доктор наук, тобто звання кандидата наук замінюють на доктора філософії. Щодо освітньо-кваліфікаційних рівнів – пропонується скасувати ОКР спеціаліста, залишивши молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра.
Для вишів, які мають статус національного, що стосується й УжНУ, у проекті фіксують цілу низку додаткових прав, зокрема – фінансування науки, формулювання навчальних планів. Цікаві й положення, які стосуються дослідницьких університетів. Вважаю, що є сенс боротися за здобуття такого статусу. Зафіксований у законі й перехресний вступ до магістратури, тобто в межах однієї галузі можна вступати на будь-яку спеціальність до магістратури. Загалом проект закону «Про вищу освіту» залишає позитивне враження, значно розширює автономію і академічну свободу університетів
Ще одна важлива інформація стосується підписання Україною і Словаччиною угоди про взаємовизнання дипломів. Що виграє від цього Закарпаття?
– У випускника нашого вишу зростуть можливості працевлаштування. Ми працюємо, а студенти навчаються в конкурентному середовищі, тому для нас важливо, аби диплом випускника УжНУ засвідчував його фаховість. Це додатковий стимул для підвищення якості освітніх послуг, які надаються в нашому університеті.
Чи не втратив чогось УжНУ в міжнародних зв’язках через суспільно-політичну ситуацію?
– Думаю, навпаки, – надбав. Прогнозую, що в найближчий час зросте кількість ґрантів від європейської спільноти, адже до нашої країни прикута значна увага в усьому світі. Цю ситуацію треба використати, активізувавши наші зусилля в цьому напрямку
Продовження читайте на сайті Медіацентр УжНУ