Валерій Пацкан: «У політику мене привів Віталій Кличко»

У закарпатській політичній площині з’явилася нова особистість, яка за невеликий відрізок часу вже заявила про себе активною та цілеспрямованою діяльністю. Це голова Закарпатської організації партії «УДАР» Валерій Пацкан. Для колег і підлеглих він впевнений лідер, який завжди доводить розпочату справу до кінця, а для друзів та рідних – порядний сім’янин та просто щира людина. Відверто про свій старт як політичного діяча, про важкі моменти на шляху до успіху, а ще – цікаво про всесвітньовідомого українця Віталія Кличка Валерій Васильович розповів у інтерв’ю.

– Валерію Васильовичу, ви забезпечена і відома у бізнесових колах Закарпаття людина, чому вирішили займатися політикою?

−    Мені, як бізнесмену від якого залежить добробут його працівників, долі цілих сімей, прийняти таке вагоме рішення і піти в політику було дуже непросто. Але та складна ситуація, в якій сьогодні опинилися більшість громадян нашої країни, а це: низькі соціальні стандарти, мізерні зарплати, жахливий стан медичних та освітніх закладів, «досконалий» Податковий кодекс, «елітна» пенсійна реформа, спонукає мене, як небайдужу людину, до дій. Зневіра людей у сучасному українському політикумі доведена до крайньої межі. Я постійно аналізую кроки влади у підтримці малого та середнього бізнесу, і, нажаль, дедалі більше переконуюся, що чинне керівництво країни зовсім не сприяє його розвитку. Враховуючи сучасний стан речей, ми не можемо бути впевненими  у завтрашньому дні. Як би це банально не звучало, але ми дійсно мусимо будувати нову державу. Прийшов час подякувати людям, які роками сиділи у керівного апарату і працювали «на благо України». Нехай відпочинуть, займуться своїми маєтками чи рахуванням награбованих грошей. Але хай не пнуться знову в політику. Я думаю, українці вже по горло ситі такими керманичами.

− Ви кажете, що країна потребує змін, але про це говорять представники усіх політичних партій. Можливо у вас є конкретний рецепт, як поліпшити життя наших громадян?

−Я вважаю, що приймаючи ті чи інші політичні рішення, влада повинна, перш за все, якісно, ефективно та своєчасно розв’язувати актуальні проблеми, а не робити незрозумілі кроки для піару та залучення голосів виборців. Ми маємо орієнтуватися на закордонний досвід. Приміром, у європейських країнах, щоб отримати керівну посаду державного значення кожен політик проходить шлях від самого початку, тобто починає, наприклад, з громадської діяльності, а вже потім поступово, крок за кроком просувається кар’єрною драбиною. Я веду до того, що політикою не можуть займатися люди, котрі не знають державних процесів із середини, котрі не створили жодного робочого місця. Політик, як кажуть у нас на Закарпатті, це в першу чергу ґазда. Він повинен бути господарем на своїй території, дбати про громадян, які його обрали, і в жодному випадку не використовувати службове становище у власних фінансових інтересах. Потрібно кардинально оновити склад Верховної Ради, проводити ефективні реформи, реанімувати економіку, зрівняти зарплатні вчителів та лікарів із зарплатнею високопосадовців. Тільки за таких жорстких умов до влади зможуть прийти чесні, відповідальні люди , що дбатимуть про свою країну.

−  Як ви прокоментуєте останні політичні події в Україні, які вже спричинили чималий резонанс за кордоном, а саме вирок екс-прем'єру Юлії Тимошенко?

−На мою думку, арешт Тимошенко свідчить про невпевненість команди Януковича у своїх силах. Чинна влада просто нездатна вести чесну боротьбу на майбутніх парламентських виборах і прагне усунути всіх представників опозиції, аби забезпечити собі перемогу. Я вважаю, що вирок екс-прем’єрці – це в першу чергу вирок демократії України. Наша партія, її лідер Віталій Кличко, і я особисто, солідарні з міжнародною спільнотою. Ми обурені розправою над Юлією Тимошенко і засуджуємо застосування сили проти прихильників екс-прем’єра біля Печерського суду. Зараз ми повинні зробити все, щоб Україна не знівелювала свій імідж за кордоном, не втратила перспективу євроінтеграції та власну незалежність.

− Ви не так давно очолили обласну організацію партії «УДАР», лідером якої є Віталій Кличко. У яких стосунках Ви з ним?

− Визнаю, що у політику мене привів Віталій. З ним маю дружні відносини, які тривають вже близько 5 років. Тобто ми почали товаришувати не зараз, займаючись партійною діяльністю, а набагато раніше. Я підтримую братів Кличків на кожному їхньому поєдинку, незалежно від того, в якому куточку світу вони проходять. Роблю це скоріш не тому, що є таким завзятим поціновувачем боксу, а через те, що я патріот своєї держави. Неможливо описати те відчуття перед боєм, коли наша делегація зі 100-150 українців на трибунах з сорокатисячною аудиторією співає гімн своєї держави. В такі моменти усвідомлюєш, наскільки сильно  любиш свою Україну і почуваєшся частино її незламного народу, який заслуговує  змін на краще.

− Валерію Васильовичу, скажіть, чому Ви вирішили реалізовувати себе як політик саме в партії «УДАР»?  Що спонукало вас зробити саме такий вибір?

− Знову ж таки, Віталій Кличко. Саме він надихнув мене на роботу в обласному осередку «УДАРу». Мені імпонує його бачення шляху розвитку країни. У нас однакова життєва позиція: Віталій дійсно щиро, без жодних мотивів для власного збагачення, хоче зробити Україну кращою, щоб кожна людина була впевнена у своєму майбутньому та майбутньому своїх дітей. Він міг би жити в будь-якому куточку світу: Америці, Австрії, Німеччині, і будь-яка держава залюбки б надала йому громадянство. Але Віталій завжди повертається додому, бо саме Україна є для нього рідною. Він часто повторює, що його діти житимуть саме тут. І саме для них, для наступних поколінь, Віталій прагне відродити нашу Батьківщину. Я обрав партію «УДАР», бо вірю, що нашому лідеру вдасться наблизити Україну до Європейських стандартів життя, він здатен побудувати Європу в Україні. Кому як не нам, закарпатцям, краще знати, що таке життя в Європі. Якихось кілька кілометрів – і ти опиняєшся в іншому світі, з нормальними дорогами і однаковими для всіх законами. Де люди працюють, аби жити, а не живуть, щоб працювати. Де пенсіонери проводять час не в злиднях, а в мандрівках по всьому світу, адже фінансово можуть собі це дозволити.  Щодо  Віталія, то він дуже сильна особистість і не всіх підпускає до себе, але водночас щиро сприймає простих людей. Під час минулого візиту на Закарпаття, у травні, він так довго затримувався з натовпами своїх шанувальників, що мені доводилося просто відтягувати його за руку, аби не пропустити заплановані заходи. Він кожному хоче глянути у вічі, дати автограф –  особисто я переконаний, що Віталій Кличко щиро любить свій народ, свою країну.

− Сьогодні ви відомий в краї підприємець. Розкажіть про ваш шлях до успіху, хто підтримував вас, хто, можливо,  допоміг реалізувати себе?

− Я звичайний простий хлопець із села Золотарева. У 1992-му році  приїхав до Ужгорода з 10-ма гривнями у кишені і мрією. Мрією про те, що колись я повернуся в рідне село і доведу всім, що я чогось вартий, що я особистість, яка здатна досягти успіху. На той час деякі мої однолітки мали неабияку протекцію батьків і добре заробляли.  Я ж виріс у простій сільській родині: батько був будівельником,  мати − вчителькою у Золотарівській школі. Як і у багатьох сім’ях, у 90-их роках у нас були періоди, коли не вистачало грошей навіть на їжу, бо заробітну плату вчителям не виплачували по півроку. Але мама віддавала останні заощадження, що були в хаті, аби я мав можливість поїхати на навчання в Ужгород. Тоді я твердо вирішив, що повинен всього добитися сам, щоб батьки могли мною пишатися. Думаю, мені це вдалося. Сьогодні я досягнув певного матеріального рівня, однак поки не реалізував себе як свідомий громадянин своєї Батьківщини.

− Дякую за відверту відповідь. А чи планує Віталій Кличко у майбутньому відвідати Закарпаття, і якщо планує, то коли?

− Попередній візит Віталія відбувся шостого травня, коли він урочисто відкрив громадську приймальню нашої партії. Наступний заплановано на кінець грудня. Запрошуючи нашого лідера, ми хочемо показати закарпатцям, що він дуже проста, відкрита людина, готова до спілкування з кожним з нас, незалежно від статусу чи посади. Йому не важко подати руку і привітатися з простим слюсарем чи поговорити з офіціантом (як це було під час попереднього візиту). У майбутньому ми хочемо запросити Віталія Кличка як політика, а не просто як відому людину чи спортсмена. Разом з ним ми відвідаємо різні куточки нашої області (Сваляву, Рахів, Виноградів, Іршаву, Тячів, Ужгород) і презентуємо оновлену програму партії.

− Ви згадали про програму партії «УДАР», чим вона особлива і чим відрізняється від програм інших політичних сил? Адже часто виникає враження, що їх пишуть, як під копірку, змінюючи лише назву партії.

− Дякую, гарне запитання (посміхається – авт.). Наша програма створена за підтримки провідних європейських експертів і містить конкретні кроки, детальний план дій у кожній зі сфер (економічні, освітні, судові реформи), а найбільшою її відмінністю є ґендерна політика. Цього пункту немає у програмі жодної іншої політичної сили. Партія «УДАР» виступає за рівність чоловіків і жінок у будь-якій галузі. Подивіться на наш парламент, кабінет міністрів, скільки відсотків жінок задіяно у політиці? Відповім – дуже мало. Я особисто, розбудовуючи обласну організацію «УДАРу», ініціював створення жіночого крила нашої партії, і запропонував, щоб половину районних осередків очолювали жінки. Також ми впроваджуємо соціальні проекти за участі жінок-членів нашої партії, наприклад, акцію за боротьбу з раком молочної залози, яка відбулася 20 жовтня.  Крім того, плануємо низку благодійних заходів.

− Валерію Васильовичу, ви згадали, що плануєте організовувати соціальні та благодійні акції. Здебільшого вони є разовими, короткочасними і рідко досягають поставленого результату. А чи підтримує ваша організація якісь тривалі проекти?

− Хочу зазначити, що будь-який новий проект ми пропускаємо через себе і по-справжньому переймаємось тим, що робимо. Ми не маємо на меті просто отримати голоси виборців, а завжди доводимо розпочату справу до кінця. Основні аспекти нашої роботи зараз, як я вже сказав, це створення жіночого крила партії для реалізації ґендерної політики нашої політичної сили. Другий проект – це створення молодіжки «УДАРу», до якої ми вже залучаємо найбільш активних та відомих молодіжних лідерів. Будемо намагатися впливати на актуальні для молоді проблеми, якщо  не прямо (оскільки не маємо прямих важелів впливу на владу), то хоча б опосередковано, відкрито заявляючи про бездіяльність та промахи влади. Третій напрям нашої роботи – це допомога старшому поколінню. Зараз активістами партії спільно з Ужгородською спілкою ветеранів України організовується клуб-читальня для пенсіонерів, де вони зможуть цікаво проводити час, спілкуватися, знаходити друзів. Ми будемо допомагати їм безкоштовними консультаціями наших однопартійців, серед яких є фахівці-юристи, медики. Адже часто літні люди обмежені стінами своїх квартир і потребують нашої уваги, підтримки і небайдужого ставлення. Пенсіонери – це ж наші батьки, котрі чимало сил поклали на те, аби виховати нас і дати квиток у життя. Реалії такі, що зараз ці люди забуті і нікому не потрібні. Хіба можна вижити на такі мізерні пенсії? Я вважаю, що пенсіонери потребують не подачок, а гідних умов існування.

− Як ви плануєте організовувати ці проекти, хто вам допомагає, якою є ваша команда?

− Я залучив до роботи активних молодих людей, бо вважаю, що саме молодь – це запорука нашого майбутнього. За молоддю має бути навіть не завтрашній день, а сьогодення. Вона завжди була рушієм змін, у 1991 році, 2004-му, сподіваюсь, не виняток і наш час. У нашій команді не буде осіб із заплямованою репутацією чи меркантильними інтересами. Я впевнений, що на базі цієї команди буде формуватися кістяк влади. Ми сталі у своєму виборі і цінуємо своїх однодумців. Тобто з ким  починаємо зараз, з тими і будемо працювати на наступних виборах. Я закликаю всіх свідомих і небайдужих людей, які хочуть змінити життя свого району, міста чи села, приєднуватися до команди партії «УДАР». Ми не просто розкидаємося гарними словами, а справді щиро прагнемо змін. Наше гасло – «Від успіху людини − до успіху країни!». Якщо кожен з нас зробить бодай щось для добробуту своєї держави, то в України є шанс на краще майбутнє. Якщо ми зможемо переконати простого пересічного українця в тому, що він може реалізувати себе як громадянин – це буде найвищою нагородою для моєї команди.

Розмовляла  Вікторія Мельник