Вчена рада Ужгородського національного університету затвердила Програму енергозабезпечення, яка має на меті оптимізувати витрати вишу на комунальні послуги, за які наразі університет суттєво переплачує – через технічну недосконалість, застарілість обладнання, відсутність новітніх технологій.
Як поінформував під час засідання Вченої ради ректор УжНУ, доктор технічних наук, профессор Федір Ващук, наразі понад 30 % бюджету університету йде саме на оплату енергоносіїв. До прикладу, Харківський національний університет за наявності 250 тисяч квадратних метрів площі сплачує за ці потреби у рік 20 мільйонів грн. Натомість УжНУ – при 100 тисяч кв.м. площі – витрачає… близько 50 мільйонів! «Тобто маємо колосальний резерв для енергоощадності, - каже ректор. – Необхідне впровадження альтернативних джерел енергії, утім – вдумливе та науково обґрунтоване. Адже сонячні батареї не надто підходять для корпусів УжНУ. Оскільки їх найбільша ефективність – у літній період, у світлу частину доби, а гаряча вода у гуртожитках найбільше необхідна вранці та ввечері, коли активність сонця - найнижча. Щоб не залишилися в боргах після встановлення тих же сонячних батарей з низькою ефективністю, треба усе обґрунтувати, для чого і потрібна відповідна університетська Програма. А щодо басейну, то тут навпаки доцільним є проект державної інвестиційної компанії з геліоенергетики, який наразі уважно розглядаємо. Йдеться про сонячні батареї, які дали б змогу підігрівати воду у басейні і душових».
Сьогодні басейн витрачає на електроенергію удвічі більше коштів, ніж отримує завдяки платним послугам. Під час навчального процесу такі видатки можна обґрунтувати потребами студентів, а у канікулярний період контролюючі органи роблять з цього приводу зауваження. Цієї зими саме з цієї причини університет був змушений призупинити роботу басейну. За словами ректора, помилку було допущено ще на етапі проектування і будівництва басейну. Його площа відповідає іншим 25-метровим басейнам області, займається у ньому стільки ж людей, однак в УжНУ чаша басейну – вдвічі глибша. Це значно здорожує витрати на підігрів води. «Ми не готуємо стрибунів у воду і глибини 1,7 м було б достатньо для розвитку плавання. Замість 800 кубометрів води ми підігрівали б 350, - каже ректор. - Це університетські гроші, які викидаємо на вітер». Крім того, за його словами, більшість котелень, м’яко кажучи, неефективні і несучасні. Не кажучи про внутрішньобудинкові втрати і втрати на тих теплотрасах, конфігурація яких вкрай не ефективна. «Всі пам’ятають ситуацію з будівлею нового ректорату та історичного факультету (раніше – економічного). Тут ми ліквідували аварійну і неефективну теплотрасу, яка від котельні до будівлі простягалася аж через 4 вулиці, довжиною кілька кілометрів», - нагадав проф. Ф. Ващук.
Щодо добудови нового корпусу УжНУ (відповідне питання піднімали члени Вченої ради), то на це потрібні величезні капіталовкладення одномоментно. Є декілька шляхів вирішення цього питання, - каже ректор. Найбільш оптимальною, на його думку, є система лізингу - за рахунок економії коштів на комунальні витрати. «Якщо втілимо відповідну Програму енергоощадності, то зможемо спрямувати вивільнені кошти на ці потреби», - прокоментував проф. Федір Ващук.