В ужгородському "Егані" молоді автори читали еротично-романтичні твори

Вчора, 19 лютого, в ужгородському пабі «Еган», що на вулиці Волошина, пройшов літературно-музичний вечір. Неперевершений мікс із музичних гуртів «Точка кипіння» та «Маємо Назву» і читання ліричної поезії обдарованих поетів та прозаїків. Свою творчість представили як молоді, так і відомі та досвідчені автори.

Приміщення пабу було вщент заповнене слухачами: сиділи за столами, стільцями, на спинках стільців, в кутках стояли впритул один до одного. Панувала атмосфера затишку та романтики. Кожного учасника вітали і проводжали гучними оплесками.

Вірші читали:

Ірина Левіна - навчається на 4 курсі на відділені журналістики УжНУ. Любить активне життя, постійно у пошуці чогось нового, креативного та неординарного, надзвичайно творча особистість.

Наталія Шандра - також студентка 4-го курсу, вивчає основи журналістики. "Писати почала ще в дитинстві, як водиться, про милих звіряток та природу, поступово освоюючи і теми "вічного", - каже вона.

Ольга Бежевець: "Працюю телеведучою прогнозу погоди на телеканалі "Тиса-1" та фахівцем планування в компанії "Jabil". Люблю активний відпочинок, блакитне небо, білий сніг… Життя, підкорення вершин, блиск у очах людей та сміх… )) Почала писати вірші тоді, коли вперше закохалась…"

Василина Наконечна: "У літературі першочергово звертаю увагу на стиль, погоджуючись з Т.Прохаськом, який стверджує, що література – це не те, про що пишуть, а те, як про щось пишуть. Безперечно, зміст важливий, але його ми знаходимо у наукових працях та газетах, а справжній митець, на мою думку, це той, хто вражає саме словом, себто стилем, той, хто вміє жонглювати мовою, вимальовуючи найскладніші схеми".

Роман Ялч. Перші публікації з'являються у шкільній газеті. 1 квітня 2009 року видає першу збірку поезій «Моя коробка». Після чого бере участь у декількох літературних вечорах. Наразі, навчається в УжНУ на філологічному факультеті відділення журналістики. Автор десятка різноманітних публікацій до місцевої друкованої преси та електронних ЗМІ. Паралельно працює на студії звукозапису. Активно бере участь у культурному, музичному житті краю.

Марічка Черничко: "Бути творцем чогось – моя мета й натхнення. Бути творцем чогось справжнього, щирого, живого, такого, що б чіпало за душу, що б змінювало уявлення про світ і дарувало радість – моя мрія.
Коли пишу лірику, відчуваю себе щасливою. Відчуваю, що не просто так живу. Адже знаю: час – обмежений ресурс. Можливо тому під час навчання в УжНУ уже почала працювати. Наразі творю реальність зі студією «Експеримент» на телеканалі Тиса-1.
Відкрити для когось творчість – це відкрити себе для себе ж. Подивитися з боку, перебороти страх, знайти відгук.
Еротична поезія завжди надтерпка, концентрована, але водночас така ніжна. Нею особливо важко ділитися із загалом, але тоді поет стає особливо щирим!"

Валентин Кузан (письменник, фотограф) зачитав свою прозу, а про поезію думає так:

Вірші – це вдалі спроби самогубства.
Вірші – це зовсім не те, що ми пишемо, хоча ми пишемо
зовсім не прозу.
Вірші – це не те, що існує насправді у голові людини.
Це висмикнуті з контексту душі метеликів,
Вимкнені лампочки, перепрошую, Ілліча.
Вірші не дають ніякого зиску тим, хто про них думає.
Вірші дають сором тим, хто їх пише.
Сором за те, що не вийшло дотепер збудувати будинок.
Сором за те, що не стримуєшся матюкатись таким
неперевершенодивним чином.
Вірші – це просто так написані літери,
І їм так хочеться насправді мешкати в інших словах.

Томаш Деяк, крім виступу в групі "Точка кипіння", зачитав вірш «Автостоп з лютого у червень».

Шматочки криги заносить у кволий березень
Трясе по розбитих «нічними» понурих коліях
Ми прокидаємось в ліжках сліпими і хворими,
І маримо морем, і мерзнемо, мерзнемо, мерзнемо…
Здається що квітень згорів і тепер недосяжний вже
...
продовження слухайте у відео:

Олександра Шевченко та Габріелла Руденко, спеціально для Zaholovok.com.ua

Більше фото в розділі Фоторепортаж