Новини

В Ужгороді та Слов’янську стартує проект «Межа»

Вісім українських митців (по чотири в кожному місті) у двох резиденціях (м. Слов’янськ  та м. Ужгород) своїми мистецькими практиками запропонують своє бачення на тему поняття «межа» у проектах, які будуть експоновані в публічних просторах міст Слов’янська та Ужгорода.



Проект здійснюється Громадською організацією Місто-сад за підтримки Програмної ініціативи «Громадські ініціативи нової України»  Міжнародного фонду «Відродження».

Проект «МЕЖА» — це мистецький проект у форматі короткострокових резиденцій заради діалогу із жителями віддалених міст України — Слов’янська та Ужгорода на тему поняття «межа».

Однією з причин конфлікту на Сході України вважається “світоглядний” розрив та атрофія принципу «зрозуміти ближнього». Брак діалогу між людьми із різних частин України, між людьми різних поколінь у цілому, провокує поглиблення непорозуміння один з одним і втрату відчуття та сенсу єдності. Припускається, що подолати це можна за допомогою політичних, економічних та ідеологічних зусиль. Але найбільший потенціал «універсального ключа» має саме діалог через мистецтво, оскільки він стосується фундаментальних засад світосприйняття.

Куратори проекту пропонують розпочати розмову про Межу/Межі через бачення садівників. Вони мають свої власні досвіди побудови садів, як,  певним чином, віддзеркалюють соціальні та політичні орієнтири людей. У рамках резиденцій відбудеться перформативний діалог між жителями Слов’янська і Ужгорода через участь в конкурсі «Битва садівників» та показ фільму Віталія Манського «Рідні» з подальшою дискусією.

Завдання резиденцій — створити умови, за яких люди почнуть говорити про свої межі. Резиденція, на погляд кураторів проекту, це занурення до контекстів із певним завданням для створення мистецького повідомлення. Резиденція - це експеримент, дослідження та набуття досвіду.

Головні питання проекту - Що є межею? Якщо ми говоримо про межу, то що за нею,  і чи можна/потрібно її перетинати? Межа міста, району, регіону, країни - люди сприймають їх по-різному, але чи однаково? Чи потрібні межі взагалі? Що буде, якщо ми відмовимося від них, визнаємо їх неспроможність?

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.