В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація документального фільму «Сяйво ясної гори». Автор -- відомий закарпатський оператор, режисер Омелян Коляджин. Фільм ґрунтується на подіях, що відбувалися у Гошівському монастирі -- греко-католицькому монастирі Чину св. Василія Великого у селі Гошеві Долинського району на Івано-Франківщині (звідти родом автор стрічки). Монастир вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан з різних країн Європи. Насамперед через чудотворну ікону Божої Матері, якій кілька століть.
Відеоматеріал знімався упродовж 2011 року та 2013-го року не тільки у Гошівському монастирі, але й у селі Яворові, в Ужгороді, в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Про всі події, зафіксовані у фільмі, про людей, про віру та історію розповів сам автор фільму Омелян Коляджин. Із журналістами також поспілкувався Ігор Коляджин, креативний продюсер.
«Все почалося банально, але не вірю у фаталізм, все що робиться, то робиться з дотиком до міліметра, - розповів Омелян Коляджин. - У 2011 році на Водохреща я приїхав додому, у нас тоді храмове свято. Була величезна кількість народу, близько 10 тисяч. Зайшов у Гошівський монастир і коли вже виходив сказав собі: непогано було б відзняти фільм. Потім приїхав в Ужгород і забув, а за тиждень до Великодня у 2011 році брат телефонує і каже: «Ти фільм будеш знімати?». Він вже за все домовився. Так я приїхав у Гошівським монастир і з ігуменом Дам’яном Кастраном та отцем Владиславом обговорили концепцію фільму. Дві речі мали бути показані: чудотворність Гошівської ікони і велелюдність. Я вирішив, що нічого іншого не придумаю, як відтворю своє дитинство. Як будила мама виганяти корову на пасовисько, я виходив з хати і впирався поглядом у купол Гошівського монастиря. У 1945 році всіх священиків та монахів було арештовано, монастир закрили. На початку 90-их монастир почав відроджуватися». Фільм повнометражний, автор зізнався, що хоча давно займається створенням фільмів та має багаторічний досвід операторської роботи, до цього фільму дуже довго не приступав, бо боявся. У результаті зняв 18 годин робочого матеріалу, з якого вибрав матеріалу на 1,5 години.
«Цілий рік знімав: починаючи із святого четверга 2011-го по 9 січня 2012 року, - каже Омелян Коляджин. - У мене була келія, де я по кілька днів жив, виходив знімати навіть уночі, був на всій подіях відправних. Півроку тому я відчув, треба видавати «на гора», переглядав, зрозумів, що більше вкласти не можу. Віддав все, що я маю, знаю. Тому вирішив його завершити. Хоча фільм документальний, початок і кінцівка постановочні».
Ігор Коляджин, наголосив, що Гошівський монастир має досить давню історію і особливо відома чудотворна ікона. «Цей образ відкривали двічі на рік, решта часу образ був захований. На саму гору, де розташований монастир, люди піднімалися на колінах. Гошівський монастир є на рівні зі святинями Софією Київською та Почаївським монастирем». За словами Ігоря Коляджина, лісгосп на Івано-Франківщині, керівником якого він є, допомагав монастирю з відновленням та відбудовою. «Зараз монастир відновлений, діє потужний великий дім паломника на 100-120 місць. Ми допомагаю з лісоматеріалами монастирю і надалі. А фільм «Сяйво ясної гори» користуватиметься популярністю у прочан». Ігор Коляджин також розповів, що фільм піде у серійний випуск. «Думаю, що цей фільм буде початком. Тут закладено багато, тут є божий вплив», - резюмував Ігор Коляджин.