Новини

В українській політиці нема гендерної рівності

Жінок серед кандидатів на одномандатних виборчих округах стало більше, а в списках партій їх присутність залишається низькою.

Про це повідомили громадські активістки під час прес-конференції в рамках проекту «Ґендерний моніторинг виборів-2014», яка відбулась 7 жовтня в прес-центрі Укрінформ. 

«Гендерний моніторинг парламентських виборів у 2014 році має на меті проаналізувати кількісні та якісні аспекти представництва жінок у виборчих списках політичних партій та у мажоритарних округах; основні проблеми, з яким стикаються жінки-кандидатки під час виборчої кампанії; рівень дотримання принципів ґендерної рівності та соціальної справедливості у передвиборчих програмах партій та кандидатів; якість медійного інформування виборців про жінок-кандидатів», - відзначила Лариса Магдюк, гендерний експерт, координатор ініціативи.

Попередній аналіз ситуації з жіночим представництвом показує, що відбулись певні зміни.

«В 2012 році були округи, де жінок кандидаток не було взагалі, до прикладу, в Рівненській області. А цього року їх кількість тут становить 27 жінок із 150 кандидатів. Разом з тим, в прохідній частині списків партій їх кількість залишається занизькою і не досягає 30 відсотків – критичної позначки, яка може призвести до якісних змін»,зазначила Світлана Гаращенко, експерт з гендерного моніторингу одномандатних округів.

Громадські експертки відзначають, що такі незначні зміни є свідченням того, що рекомендації моніторингу участі жінок в минулих парламентських перегонахздебільшого не було враховано.

«Для досягнення ґендерної рівності у політичній сфері в Україні ми рекомендували політичним партіям і ВРУ підтримати законодавче закріплення ґендерного квотування, для чого внести відповідні зміни до законів про вибори депутатів усіх рівнів. Цю пропозицію було частково враховано під час внесення змін до Закону України «Про політичні партії». З 01 лютого 2014 року політичні партії повинні були внести до своїх статутів норму мінімального представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі, що має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку. Але на практиці більшість партій цю норму не виконали», сказала Галина Кошулап, представниця Жіночої демократичної мережі.

Разом з тим, попередні результати моніторингу показують і позитивні зрушення.

«По-перше, жінок-кандидаток більше «чути» у пресі. Можливо, це пов’язано з тим, що зараз балотується багато соціально-активних жінок, які брали активну участь у Революції свідомості взимку. Тобто, жінки не «сховалися» після подій на Майдані, а активно просуваються політику. І по-друге, і це не може не тішити, жінок-кандидаток стало більше «видно» у ЗМІ. Тобто на відміну від кампанії 2012 року, виступ жінки-кандидатки, як правило супроводжується фотографією. Можливо у цій позитивній зміні є і наша заслуга, адже врахувавши головні проблеми жінок під час виборчої кампанії 2012 року, ми зняли навчальний фільм «Жінки в політиці», з яких політики – початківці можуть дізнатися на що звертати увагу на перших кроках своєї кар’єри»,сказала Віра Карайчева, медіа-експерт Жіночого консорціуму України.

Для інформації: 

Гендерний моніторинг виборів до українського парламенту проводиться ВГО «Жіночий Консорціум України» у партнерстві з Жіночою демократичною мережею вже вдруге в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та програмою PACT в Україні.

Оперативні результати моніторингу можна отримати на сайті: vybory2014.wcu-network.org.ua

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.