Новини

Цвітіння в піст: живописна історія сакур Лесі Приймич

Цвітіння сакури – одне із див, що вирізняє Ужгород з-поміж інших обласних центрів. Природні квіткові композиції прикрашають вулиці нашого міста і щороку зачаровують не тільки численні групи туристів, але й ужгородців. Конвалії, київські каштани, білі троянди та жовті тюльпани вже оспівані поетами різних часів та народів.  А як реагують художники на буйство кольору й форм сакури Zaholovok.com.ua вирішив розпитати відому ужгородську мисткиню, члена НСХУ – пані Лесю Приймич.

Пані Леся – одна з небагатьох ужгородських художників, яка щороку виходить на етюди  під час цвітіння сакури. Цього разу віднайти мисткиню вдалось на затишній вулиці Крилова, де вона малювала так зване Іудине дерево. Розмова під гілками сакури не заважала писати художниці пейзаж, а нам – розпитати усі подробиці творчого процесу.

Історія живописних  сакур у творчості Лесі Приймич розпочалась наприкінці 1990-х. З того часу художниця щороку малює ці розкішні дерева у квіту і отримує від цього виключно позитивні емоції. «Для мене це спражній релакс!  Суцільний позитив, адже природа сама створює ці розкішні композиції. Художникові не потрібно нічого вигадувати, а лише прийти і зафіксувати. Дерева нагадують мені тіло жінки. Вигини стовбура та розлогі гілки мов звабливий танок, який виконує пані», -- ділиться своїми роздумами художниця.

Продовження матеріалу читайте у розділі «Культурний момент»

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.