На відміну від усіх попередніх етнографічних практик, історики гуманітарно-природничого факультету УжНУ цього року вперше набиралися вражень і дослідницького досвіду в справжній архітектурній споруді часів Середньовіччя. Студентів приймав Чинадіївський замок, що неподалік Мукачева.
Відтепер вони щороку проходитимуть археологічну практику в цій давній фортеці – відповідну угоду про співпрацю керівництво гуманітарно-природничого факультету підписало з орендарем замку. Керівником практикантів від університету був Ріхард Міговк. Восьмеро студентів провели в Чинадієві майже два тижні: з 21 липня до 1 серпня.
Олександр Вагерич, студент-другокурсник, розповідає, що йому дуже сподобалася практика в замку: «Спочатку працювали у підвалі, потім – на подвір’ї. Я дізнався багато нового про архітектурну споруду. Те, що вивчив теоретично, зміг втілити на практиці. До того ж довелося жити майже у польових умовах – ми почувалися справжніми археологами».
Дівчатам було трохи важче, ніж хлопцям, зізнається Вівієн Копос, але у робочий ритм увійшли й вони: «Довелося вивозити чимало сміття, намулу, нанесеного повінню. Зате я дізналася про Ілону Зріні – історичну постать, яка мала безпосередній стосунок до замку, побачила місця, де вона проводила свій час».
Йосип Бартош, художник, орендар замку, дуже вдячний студентам-практикантам УжНУ за участь у дослідженні замку: «Ми дослідили закордонні архіви і знайшли дуже мало інформації про замок. За два тижні, які тут провели студенти УжНУ, зібрали більше відомостей, ніж за 100 років. При цьому археологічних робіт не виконували, лише розчищувальні – студенти знімали верхній шар, який наносила радянська армія. При цьому виявилися певні обриси об’єктів, які могли тут бути, і вони просто фантастичні! Якщо з часом будуть повноцінні археологічні розкопки, до прикладу, як у Невицькому замку, тут буде дуже багато несподіванок, про які ми й не здогадуємося».
Метою оренди є створення культурно-мистецького центру. Але культура починається з археології, з історії, переконаний Йосип Бартош. «Коли ми сюди прийшли, замок був у жахливому стані. Всі історії, вигадані місцевими мешканцями, доводилося спростовувати, майже ніхто не знав справжньої минувшини фортеці. Сьогодні вона виглядає зовсім по-іншому, оскільки взята з достовірних джерел, – переконує орендар. – Незважаючи на те, що цей замок невеликий за розмірами, тут відбулися дуже важливі події, які мали вплив на політику всієї Європи. Офіційно замок існує з 1403 року. У нас є документ – дозвіл короля Сигізмунда на побудову цієї споруди. Протягом тривалого часу ми вважали, що з 1403 року і починається історія фортеці. Так думали би й далі, якби одного разу археологи, які зайшли до підвалу, не сказали, що він не замковий, а набагато давніший».
У споруді вирізняються елементи дуже старого фундаменту, й наразі є лише здогадки, для чого він був зроблений. Версія про те, що на цьому місці існувала споруда ще в римські часи, дуже вірогідна.
Проблемне місце – територія навколо замку. Вона має сумну історію з сумними наслідками. У 1947 році тут квартирувала військова частина, яка зрівняла із землею все те, що насправді було навколо фортеці. Відновлення майже неможливе, констатує Йосип Бартош. Військова частина порушила частини дренажу – рову з водою, тому замок сьогодні руйнує вода. Є описи системи оборони 1643 року. З документів видно, що вона була геніальною. Інженер, імовірно італієць, вигадав рови, які були вже з системою дренажу, а споруда була сконфігурована зовсім не так, як сьогодні, і свої захисні функції виконувала ідеально.
Чинадіївський замок приймає волонтерів не вперше. Минулого року біолог із Дніпропетровська взяв відпустку і мав намір пропрацювати в замку зо п’ять днів, а після приїзду залишився на п’ять тижнів. Цього року пообіцяв, що приїде знову.
Після студентів УжНУ фортецю навідували групи школярів із Закарпаття. Також цього року замок вперше приймав волонтерський табір із-за кордону, у якому було 13 осіб. Молодь із Америки, Німеччини, Італії, Іспанії, Чехії, Бельгії та України два тижні працювала у фортеці й залишилася задоволена проробленим.
Наступного року в Чинадіївському замку планують ґрунтовніші дослідження, зокрема, замкового фундаменту. Вже відгукнулися фахівці з Києва, які мають намір допомагати у відновленні. Студенти гуманітарно-природничого факультету УжНУ теж робитимуть свій внесок у відкриття таємниць цієї архітектурної споруди під час наступних практик.