Сортування сміття: як Ужгород вчиться поводитися з відходами по-європейськи

Сортування сміття: як Ужгород вчиться поводитися з відходами по-європейськи

В Україні з 1 січня запрацювали нові правила поводження з побутовими відходами: українців зобов’язали сортувати сміття. Правка до закону «Про відходи», що забороняє захоронення не переробленого сміття, була прийнята ще у 2012 році, однак зміни впроваджуються тільки зараз і, на жаль, у більшості міст – тільки на папері, бо фактично дія цього закону, поки що, декларативна.

Відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна має зобов’язання протягом найближчих років впорядкувати поводження з відходами та привести законодавство у відповідність до європейських вимог.  Згідно зі змінами, які вступли  у силу із січня, органам місцевого самоврядування заборонено захоронення неперероблених побутових відходів на полігонах, відтак міста і села мають забезпечити сортування сміття за видами для переробки та утилізації. Проте, чіткого механізму дій законодавці не передбачили, тому наразі маємо «сміттєві непорозуміння»: хто має закуповувати контейнери, звідки візьмуться потужності для утилізації сміття, за чиї кошти утримувати сортувальні пункти.

Питань багато і на більшість із них відповіді будуть нескоро. Однак, Ужгород потрохи таки рухається у правильному напрямку.  Про це йшлося під час обговорення стану екологічних проблем міста, ініційованого ГО «Екосфера» та присвяченого Міжнародному дню Землі.

Вперше про сортування сміття у місті заговорили у 2008 році. Тоді громадська організація «Екосфера» допомагала місту впроваджувати програму роздільного збору відходів для населення. «Ми розробили навіть розмальовки для шкіл «10 кроків поводження з ТПВ», проводили тренінги у навчальних закладах. Загалом за час нашої діяльності ми реалізували 72 проекти, що стосувалися, зокрема, і теми поводження з відходами. У 2013 році компанія «АВЕ» почала запровадження селективного збору сміття. На сьогодні в Ужгороді бачимо непогану динаміку: об’єми збору вторинної сировини з року в рік збільшуються. Це означає, що люди користуються цими контейнерами. Головне – зібрати від населення відносно чисту втор сировину», – зазначає еколог, керівник ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.

За її словами, щороку кожне українець накопичує 250-300 кілограм відходів, з них утилізується 5%, в Ужгороді цей показник – 14%.  «І це досить добре, порівняно з українським показником», – коментує  Оксана Станкевич-Волосянчук.  «Кожен пункт прийому у місті  збирає близько 500 кг макулатури, щороку виходить 100-130 тонн. Контейнерами в «АВЕ» у місті збирається приблизно до 1000 тонн щороку. Тобто, обрана стратегія – досить вдала. Бо більше  людей кидають відсортоване сміття в контейнери, ніж відносять на пункти прийому втор сировини.  У Києві 28% сміття йде на переробку. Для Ужгорода – це цілком реальна цифра, таких показників можна досгяти», – вважає еколог.

Директор ТОВ «АВЕ-Ужгород» Наталія Якубик зазначає, що ще з 2012 року, коли компанія тільки почала працювати у місті, на майданчиках з ініціативи «АВЕ» були встановлені в тому числі й контейнери для селективного збору сміття. «Для нас із вступом у силу правки до Закону «Про відходи» не змінилося майже нічого, бо у наших мешканців була така можливість. Зараз ми просто посилюємо роботу у цьому напрямку», – зазначає Наталія Якубик.

За її словами, наразі в Ужгороді є 50 точок для селективного збору сміття: на майданчиках є спеціальні контейнери для збору пластику, картону і скла. «Більшість їх знаходяться у густонаселених місцях.  Постійно доставляємо нові, у нас працюють сортувальники, пресувальники, хоч селективний збір сміття для на досі є соціальним проектом:  про доходи у цій сфері роботи, поки що не йдеться», – зазначає Наталія Якубик та додає, що більшість витрат компанії – на адміністрування цієї роботи.

«За минулий рік було зібрано 31 тис метрів кубічних відсортованих вторинних відходів. Дохід склав 55 тисяч гривень,  але наші витрати  на контейнери, на спецавтомобілі, на сортування, пресування,і головне, на доставку вторсировини до  сміттєпереробних заводів – понад 100 тисяч. До заробляння коштів на вторсировині нам ще дуже далеко. Однак, Європа має позитивний досвід. Тому ми це як робили, так і будемо робити. На сьогодні це є дуже важливо і, сподіваємось, перспективно», – зазначає Наталія Якубик.

Також директор «АВЕ-Ужгород» розвіяла міф про те, що «в Ужгороді все сміття все одно потрапляє на один полігон». Наталія Якубик розповіла: «Сміття із селективних контейнерів забирає спецавтомобіль, звичайні сміттєвози не можуть їх забрати через особливість конструкції. Далі сміття везеться до спеціального приміщення, де наші працівники його пересортовують за вимогами заводів-переробників: по видах пластику, по кольорах. Коли назбирається певного матеріалу на вантажівку, ми відвозимо його на завод в іншу область, оскільки на території Закарпаття таких потужностей немає. У заводів, що займаються переробкою сміття, є різні вимоги. Наприклад, скло ми могли відвантажити тільки вагоном і два роки збирали склобій, аби нарешті назбиралось на вагон».

Наталія Якубик також зазначає, що перші кроки у напрямку поводження з відходами по-європейськи таки приносять результати: «Ужгородці стають більш відповідальними. Якщо раніше у нас із всього матеріалу, який потрапляв на сортування із селективних контейнерів було 60% сміття, то зараз цей показник – 20-30%».

«Починати треба із виховання дітей. І ми намагаємося брати у цьому участь: влаштовуємо цікаві конкурси на вироби із вторинної сировини, запрошуємо дітей на майстер-класи, на цікаві заходи, де вони, граючись, вчаться правильно сортувати сміття. Бо до цього країна рано чи пізно мусить прийти. Сподіваюсь, що найближчим часом питання буде врегульовано не тільки законодавчо, а будуть прописані й практичні загальні правила», – каже Наталія Якубик.  

Заступник начальника Держекоінспекції у Закарпатській області Оксана Фенцик, під час обговорення проблеми зазначила: «Це економічна проблема і проблема виховання населення. Всіма напрямками треба займатися відповідально і ретельно. Сортування сміття, яке в Ужгороді є зараз – це початковий рівень. Але нам потрібно всім привчатися. Сміттєзвалище заповнено на 90%, Ужгород стоїть перед дуже серйозною проблемою.  На ужгородський полігон відзвоиться сміття з наколишніх районів. З одного боку це добре, бо  менше стихійних звалищ.  Але, на жаль, скоро полігон вичерпає свій ресурс». ТОВ «АВЕ-Ужгород» має проект нового сміттєзвалища, проте є нерозуміння зі сторони місцевих жителів: «Це одна із ділянок поблизу селаВовкового.  Празький інститут робив дослідження, земля підходить. Представники ЄББР вивчали наш проект, готові його фінансувати.  Але є зараз проблема із земельною ділянкою. Вона підходить і з точки зору екології, і геодезії, і дорога там не проходить через населений пункт. Однак, поки маємо нерозуміння з місцевим населенням», – пояснює директор «АВЕ-Ужгород» Наталія Якубик.

«Насправді це серйозний виклик перед міськрадою. Дуже сподіваємося, що проблема буде вирішена. Адже часу – зовсім мало», – додає еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.   

Поки держава розробляє механізм поводження з відходами, а міська влада думає, як вирішувати питання з полігоном, ужгородцям варто самим потрохи звикати до «чистоти по-європейськи» і починати сортувати сміття вдома, викидати відсортовані відходи у спеціальні контейнери, здавати у пункти прийому та більш розумно ставитись до упаковок і пакетів, не змушуючи дім потопати у всюдисущому поліетилені.

Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua

На ілюстраціях – роботи закарпатських школярів. 

Адреси, де розміщені контейнери для відсортованого сміття

(пластик, скло, папір)

1 Автовокзал
2 Грибоєдова
3 Драмтеатр
4 Дворжака,41 ( 7 школа)
5 Можайського,34
6 8 Березня
7 Грушевського,74
8 Йокаї (Заньковецька,39)
9 Київська Набережна ( 5 школа)
10 Минайська,27
11 Міцкевича,9
12 Сечені,33
13 Л. Толстого,33
14 Сурікова,3
15 Шумна,25
16 Айвазовського
17 Ак. Корольова
18 Благоєва ( Кілікія)
19 Бродлаковича
20 Грушевського,49
21 Володимирська,84
22 Грушевського,29
23 Грушевського,30
24 Годинки
25 Добрянського (ст. Ужгород)
26 Заньковецька, 3, 
27 Залізнична,1
28 Заньковецької ( Юність)
29 Заньковецька,7
30 Київська Набережна Драм театр
31 Легоцького,76
32 Минайська,11
33 Минай, Шевченка,43 
34 Минай,Волошина
35 Можайського,34
36 Охіри
37 пр. Університетський
38 Срібляста
39 Тлехаса,88
40 Щедріна
41 Чорновола,7
42 Заньковецька,7
43 Швабська
44 Харківська,19
45 Залізнична,4/22
46 Минай, Журавлиний масив,20а
47 Кошового, 6
48 Українська, 16
49 Гранітна, 1б
50 пр. Свободи, 20


Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...