Дарувати не менш приємно, ніж отримувати подарунки. Вкотре переконуюся.
У мене була невеличка місія: роздати квитки на концерт Океану Ельзи у Мукачеві переможцям конкурсу, який проводив Zaholovok.com.ua у соцмережах. Справа мене потішила не менше, ніж сам концерт опісля. Я відчувала себе щонайменше роздавачем щастя. А якщо більше, то Санта Клаусом, Миколаєм, Девідом Коперфілдом, «манною небесною», «приємною несподіванкою» разом узятих.
«ААААААААААА! ЯЯЯЯЯЯЯЯ ВИИИИИИИГРААААЛЛААААААА! В мене ШОК і я стрибаю від радості:)».- Про це відразу у ФБ написала одна з учасниць – Людмила. Редакція пораділа.
З іншою Людмилою ми домовилися зустрітися біля однієї з адмінустанов. Людей не було. Я присіла на лавку і заглибилася у телефонну розмову. Квиток тримала у руці. По ньому мене і вичислили – дівчина підійшла і запитально на мене подивилася. «Шара справді буває?!, - вигукнула вона недовірливо. – «Звичайно, - посміхнулася я, - зі мною теж таке рідко трапляється, але все ж!» «Аж не віриться, - додала дівчина, - вперше таке. Дякую!»
Ольга на зв’язок через листування не виходила. Вичислили через спільну знайому, благо, Фейсбук у цих питаннях допомагає. Здавалося, вона спочатку думала, що її розігрують. Зрештою узгодили спільні дії щодо передачі призового квитка. Дівчина, яка вийшла з авто, з’ясувала, що звідкись мене знає. Вже є хоч якісь підстави для довіри.
- Як це могло статися, - запитала вона.
– Ви, мабуть, поширили афішу у соцмережі, а автоматична система вас обрала у п'ятірку тих, хто отримує квиток.
- Я вже й не пам'ятаю…
- Зате маєте приємну несподіванку, - відповіла я.
– Дякую, у мене, сьогодні, до речі, День народження, - посміхнулася Ольга.
– О! То ми вас вітаємо. Це для вас подарунок!
У мене настрій піднявся не менше, ніж у дівчини. А може й більше:)
Євген відписав на повідомлення швидко. Зрадів стримано. Домовилися, що квиток передамо безпосередньо перед коцертом. «Я буду за півгодини, на чорному велосипеді», -прогудів голос у телефон. Я пробиралася крізь натовп до місця зустрічі. Чоловік спирався на велосипед, поруч стoяла дівчина.
- Я ніколи не вигравав…
- Треба з чогось починати:)
- Несподівано…Дуже дякую! От, візьми, - чоловік передав квиток дівчині.
Радіти разом з кимось таки приємно. І багато для щастя не потрібно. От такий соціальний експеримент вийшов/