Новини

Районні газети Закарпаття почали використовувати більше фемінітів, а сайти уникають подавати коментарі жінок. Результати квітневого моніторингу

Упродовж 11-17 квітня 2020 р. було проведено другу хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості.

Удрукованих виданняхоцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: ««Вісті Свалявщини», «Новини Виноградівщини», «Дружба», «Зоря Рахівщини», «Нове життя», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 83 публікації. Із онлайн-видань: Beregovo todey, Панорама Мукачева, Рахів, Тячів, Хуст NEWS, загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 416.

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ утричі менше ніж експертів. Найчастіше вони коментували тему медицини  – 67%, розваг та дозвілля -100%, (особливо – у виданнях «Дружба», «Зоря Рахівщини»), порівну з чоловіками – питання освіти/науки та економіки/бізнесу. Найчастіше чоловіки фігурували у публікаціях на політичну тематику - 96%, а також культурну/релігійну – у 100% випадків. 

Героїнями публікацій жінки найчастіше були в розважальній тематиці. В публікаціях та тему освіти та науки, а також «медицини» їх порівну з чоловіками.

Окремі видання подавали розлогі статті про майстринь та рукодільниць, працівниць сфери освіти. Значний відсоток матеріалів- прес-реліз органів місцевого самоврядування, інших адміністративних установ, в яких взагалі не використовуються означено-особові речення й відсутні таким чином герої та героїні, експерти та експертки. 

У друкованих ЗМІ локального рівня майже відсутні повідомлення про кримінальні правопорушення. Районні видання частіше висвітлювали діяльність чоловіків на керівних посадах у місцевій владі.

Щодофемінітивів, то їх у текстах втричі більше, ніж маскулінітивів (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді). Найчастіше у чоловічому роді фігурували такі: начальник районного штабу, депутат облради Ірина Мацепура, лікар-психолог; у жіночому роді –  військовослужбовиця, учасниця АТО, жителька, очільниця НСЗУ, майстриня, вчителька. Найбільш вживаний фемінітив за цей період – «майстриня».

Найвищий відсоток експерток і фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Дружби» (54% і 90% відповідно), фемінітивів  – у «Вістях Свалявщини» (100%). Найнижчий показник експерток – у «Новин Виноградівщини» (75%). Цікаво, що «Вісті Свалявщини» у своїх матеріалах не цитують / не надають коментарів жінок (0% експерток), але в 62% випадків вони є героїнями публікацій.

Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливим локальним виданням Закарпаття у лютому 2020 р. була «Дружба» (55%). На другій позиції – «Вісті Свалявщини» (54%). Найменш гендерночутлива – «Зоря Рахівщини» (21%).

Онлайн-медіа

Тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, типові для обласних медіа, зберігаються і у ЗМІ на локальному рівні. Це, зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні.

Особливість цього періоду моніторингу –  значна кількість новин (39%) стосувалася COVID-19. Це була інформація як медичного спрямування, так і соціального, а також пов’язана з рішеннями місцевої влади. У порівнянні з попереднім періодом значно менше було публікацій на кримінальну тематику, хоча зазвичай, це основна тематика он-лайн ЗМІ.

Кількість експерток в онлайн-медіа надзвичайно невисока і складає тільки п’яту частину від кількості експертів публікацій. Найчастіше жінки коментували події/ситуації в контексті розваг та дозвілля (67%), порівну з чоловіками – освіти й науки (50%), медицини та охорони здоров’я (35%). У політичній темі жінок-експерток майже удесятеро менше, ніж чоловіків. Попри активне використання майже кожним онлайн-виданням коментарів експерток у медичній тематиці, їх удвічі менше, ніж експертів і ушестеро менше у сфері культури та релігії. Жінки в економіці, волонтерстві та воєнній тематиці пройшла повз увагу журналістів, коли вони брали коментарі. У темах соціальної політики, екології і волонтерства жодних осіб загалом не зафіксовано. Треба зазначити, що чоловіки як  експерти присутні майже у всіх розділах ЗМІ. Найчастіше вони коментують політичні новини та події місцевого політикуму – 90%, і лише вони – економічні питання та спортивні події.

Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему «розваги і дозвілля» (67%), «освіта/наука» 40%, «медицина/охорона здоров’я» (31%). Відсоток жінок у політичному контенті публікацій був мінімальним – 5%. У темах про бізнес, соціальну політику, екологію про жінок взагалі не йшлося.

В онлайн-виданнях  використовуються якфемінітиви,так імаскулінітиви(слова, на позначення посад, професій тощо жінок у чоловічому роді). Найбільше фемінітивів зафіксовано у виданні «Панорама Мукачева» та «Хуст NEWS».

Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви:пацієнтка, працівниця, речниця, фітнес-тренерка, речниця, кондитерка, керівниця  та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі:  директор департаменту, лікар, волонтер, обласний депутат, мешканецьта інші.

Кількість жінок (і як експерток, і як героїнь) у новинах усіх медіа вкрай низька, а в «Beregovo todey» вони загалом відсутні, а отже відсутні і слова на позначення їх посад, професій, зайнятості, діяльності.

Згідно з цими даними, «Хуст NEWS»  є гендернонайчутливішим інтернет-виданням Закарпаття у квітні. Найнижчий показник – у «Beregovo todey»

Хочемо додатково звернути увагу на матеріал видання «Хуст NEWS» «На Закарпатті горе-матір покинула щойно народженого малюка на автобусній зупинці», де використано типовий приклад стереотипного розуміння відповідального батьківства. Вислів «горе-матір» 

- типове упередження щодо жінки, а про батька не йдеться взагалі. Закликаємо колектив у майбутньому не поширювати такого контенту.

Загальний Індекс гендерної чутливості закарпатських гіперлокальних медіа у квітні складає 37%. Це – на 4% більше, ніж у лютому. Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Експертка з моніторингу – Ірина Бреза

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних регіональних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.