У рамках проекту "Від Сходу до Заходу", який організував Ужгородський прес-клуб, журналісти західних областей України побували на батьківщині найунікальнішого українського розпису.
2 роки тому Міністерство культури України занесло Петриківський розпис до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Петриківський розпис - це українське народне прикладне мистецтво. Народилося в селищі Петриківка на Дніпропетровщині, звідки і пішла назва. Петриківку (як його ще називають) можна злегкістю відрізнити від будь-яких видів розпису, адже він виконаний особливим стилем, не притаманним іншим.
Музей архітектури та побуту селища Петриківка зібрав найцінніші витвори майстрів з розписом від минулого до сучасності. Саме у цьому музеї зібрано понад 2500 елементів культури. Найціннішими є витвори кращих майстрів петриківки: Ф.Панка, Н.Рибак, А.Пікуша.
За розповідями гіда, дніпропетровці здавна вкладали неабияке магічне значення в орнаменти розпису. Вважалося, що у кожній хаті повинен бути елемент цього розпису. Українці вірили, що він не тільки приносить успіх та щастя в родину, а й захищає двір від нападників та злих сил. Петриківку можна було побачити всюди. Українці прикрашали ним інтер'єр будинків, розмальовували печі, посуд, елементи побуту, а також зовнішні фасади хат та огорожі.
У музеї зберегаються давні роботи з петриківським розписом, проте перші роботи, датовані 17 ст зберегти не вдалося. Адже фарби видко вицвіли на сонці, оскільки робилися з натуральних продуктів: моркви, буряка, трави тощо. За розповідями гіда, кожен елемент орнаменту має певне значення та уособлення. Природа - це головний компонент зображення. Тут і квіти, калина, цибулина, дерева, а також птахи. У кожну квіточку, листочок чи рослинку народ вкладв певний символ. Наприклад, букет означає квітуче та щаслве життя, калина - символ дівочої краси, мальви - козацька відвага, дуб - сила та мужність. Зображення птаха означало гармонію та щастя: зозуля уособлювала плин часу, півень - пробудження, початок нового.
Якщо порівняти розпис сучасних та давніх майстрів, можна побачити, що сама суть, душа мистецтва не змінилася, удосконалилася тільки техніка та засоби: з'явилася палітра кольорів та різні за товщиною мазки.
Петриківський розпис виконується за допомогою пальців, палички (рогіз з косо обрізаним кінцем) та пензля (з котячої шерсті). Проте, кожен майстер вирізняється індивідуальністю, нерідко вигадувалися власні методи та засоби розпису.
Майстри кажуть, що петриківський розпис був придуманий жінкою для чоловіка. Господиня завжди була помічницею. Звичайно, йдчи на війну чи роботу, чоловіка в дорогу збирала саме жінка. Як відомо, у той час майже усі речі були саморобні, все робилося з урахуванням практичності та швидкості. Про естетику подумала тільки жінка. Розмальовуючи зброю чи дорожні речі, жінки не тільки прикрашали їх, а й вірили, що певні зображення убережуть рідним життя. Тому цей розпис став своєрідним оберегом.
Вдома найчастіше розписувалися великі деревяні поверхні станків, верстатів та інших знарядь побуту. Проте, до нас дійшли і розписи на посуді та картинах.
Крім елементів побуту, в музеї можна побачити виставку писанок розмальваних петриківкою. Найбільше вразила двометрова писанка. За словами гідів, майстри Дніпропетровщини присвятили її Героям Небесної Сотні. Писанка написана у петриківському стилі. На голубому тлі зображені 12 голубів, які символізують апостолів Христа. Жовті птахи - це Герої Небесної Сотні, які полягли на Майдані. Церква та хата на пасхальному яйці - це символи України та духовного відродження.
Ольга Капітан, спеціально для Zaholovok.com.ua