Новини

"Панорама Мукачева" і "Вісник Хустщини" - найбільш гендерночутливі медіа: результати червневого моніторингу

Районні газети Закарпаття почали частіше цитувати експерток, а сайти подають 90% політичних новин з позиції чоловіків. Результати червневого моніторингу

Упродовж 11-17 червня 2020 р. було проведено третю хвилю моніторингу гіперлокальних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості.

Удрукованих виданняхоцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Вісник Хустщини», «Новини Виноградівщини», «Дружба», «Зоря Рахівщини», «Нове життя», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 86 публікацій. Із онлайн-видань: Beregovo todey, Панорама Мукачева, Рахів, Тячів, Хуст NEWS, загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 325.

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, кількість жінок, чию думку подавали у журналістських матеріалах друковані ЗМІ (експерток), склала 39% проти 61% коментарів чоловіків. Це – кращий показник, порівняно з результатами квітневого моніторингу, коли експерток у публікаціях було втричі менше, ніж експертів.

Найчастіше за період моніторингу експертки коментували тему освіти та науки – 80%, культури й охорони здоров’я – по 60%, (особливо – у виданнях «Вісник Хустищини», «Дружба»). 26% коментарів експерток стосувалися політики/місцевої влади. У публікаціях на решту тем фігурували виключно експерти. 

У 100% випадків жінки були героїнями публікацій у соціальній тематиці, 67% - спортивній і 66% - в матеріалах про культуру. У матеріалах про політику та місцеву владу % героїнь склав усього 12%.

Окремі видання подавали розлогі статті про майстринь та рукодільниць, працівниць сфери освіти. Значний відсоток матеріалів – прес-реліз органів місцевого самоврядування, інших адміністративних установ, в яких взагалі не використовуються означено-особові речення й відсутні, таким чином, герої та героїні, експерти та експертки. 

У друкованих ЗМІ гіперлокального рівня майже відсутні повідомлення про війну/армію, екологію, розваги та дозвілля, волонтерство. Районні видання активно висвітлювали діяльність чоловіків на керівних посадах у місцевій владі. У публікаціях про бізнес та економіку подавалися в якості героїв виключно чоловіки.

Щодофемінітивів, то їх у текстах майже однакова з маскулінітивами (словами на позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді): 59% до 41%.  Найчастіше у чоловічому роді фігурували такі:директор департаменту, заслужений працівник культури, викладач-методист, народний депутат, керівникта інші; у жіночому роді –  завідувачка відділенням, наставниця, викладачка, вихованка, вчителькатощо.

Найчастіше цитували жінок газети «Вісник Хустщини» (54%) та «Дружба» (46%).  Найнижчий показник експерток – у публікаціях «Новин Виноградівщини» (14%) та «Нового життя» (20%).

Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у публікаціях «Вісник Хустщини» – 71%, найнижчий – у «Зорі Рахівщини» (20%). Зовсім не вживає фемінітиви видання «Новини Виноградівщини».

Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливим друкованим виданням Закарпаття у червні 2020 р. став «Вісник Хустщини» (60,7%). На другій позиції – «Нове життя» (43%). Найменш гендерночутливі – «Новини Виноградівщини» (10%).

Онлайн-медіа

Тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, типові для обласних медіа, зберігаються і у ЗМІ на локальному рівні. Це, зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні.

У виданнях суттєво поменшало новин, які стосувалися COVID-19. Їх кількість склала 16% від усієї кількості інформації (у квітні таких новин було 39%). Інформація стосувалася переважно зведень від медиків про ситуацію з хворими та тими, хто одужав.

Кількість експерток в онлайн-медіа склала третю частину від кількості експертів. Найчастіше жінки коментували події/ситуації в контексті освіти/науки (67%) медицини/охорони здоров’я (58%), порівну з чоловіками – культури/релігії (50%).  У політичній темі до коментарів журналісти залучали жінок тільки на чверть порівняно з чоловіками.  Треба зазначити, що чоловіки як  експерти присутні майже у всіх темах. Найчастіше вони коментують політичні новини та події місцевого політикуму – майже 90%. 

Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему «екологія/довкілля» (100%), «освіта/наука» (75%), «культура/релігія» (67%). Відсоток жінок у політичному контенті публікацій був мінімальним – 8%. У темах про бізнес, соціальну політику, екологію, спорт про жінок взагалі не йшлося.

Кількість жінок (і як експерток, і як героїнь) у новинах усіх медіа вкрай низька, а в «Beregovo todey» вони загалом відсутні, а отже відсутні і слова на позначення їх посад, професій, зайнятості, діяльності.

В публікаціях чотирьох видань жінки є експертками в 1/3 випадків, а героїнями – ще менше. Однак медіа  активно послуговуються якмаскулінітивами, так іфемінітивами.100% фемінітивів зафіксовано у новинах видання «Хуст NEWS», дещо менше – «Панорама Мукачева» (65%).

Загалом було зафіксовано такі фемінітиви:начальниця, завідувачка, керівниця,  заступниця, диригента, студентка, пасажирка, директорка, речницятощо.Щодо маскулінітив, то траплялися такі:  директор департаменту, лауреат  премії, єврокомісар з внутрішніх справ, викладач, бухгалтерта інші.

Згідно з цими даними, «Панорама Мукачева»  є гендернонайчутливішим інтернет-виданням Закарпаття у червні (40,7%). Близькі показники у видання «Хуст NEWS» (37%). Нульовий показник – у «Beregovo todey».

Загальний Індекс гендерної чутливості закарпатських гіперлокальних медіа у червні складає 40% (у квітні – 37%, в лютому – 33%). Це – один із найкращих показників по Україні (найвищий – у рівненських і тернопільських медіа – по 47%). Ознайомитися із результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Експертка з моніторингу – Ірина Бреза

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів локальних регіональних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.