Новини

Новий старий суд: чому гальмується судова реформа

Судова реформа в Україні стартувала у вересні 2016 року, коли набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя. Новий закон про судоустрій та статус суддів (також ухвлені у минулому році) створили юридичні передумови до оновлення суддівського корпусу та становлення незалежності суддів. Однак, реформа, яка по суті є однією із найважливіших, знову розтягнута у часі. Зміни на рівні законодавства потрохи просуваються, проте нову судову систему у дії і новій якості українці, очевидно, отримають не так скоро, як хотілося б.

У 2015 році Президент України підписав Стратегію та План дій з реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів. Ці документи стали своєрідним «дороговказом» в реалізації цієї реформи. «Унаслідок реалізації цієї Стратегії судова система України та суміжні правові інститути працюватимуть, керуючись принципом верховенства права, ефективно, продуктивно та скоординовано, стануть підзвітними громадянам України, вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть стандартам і передовим практикам Європейського Союзу», – йдеться в документі.  Проте, наразі українці бачать більше суто «паперові», а не якісно нові зміни.

120 «нових старих суддів»

Нещодавно медійний простір облетіла новина про обрання 120 кандидатів у судді нового Верховного Суду. Новина трактувалась і як «зрада» і як «перемога», оскільки Вища кваліфікаційна комісія суддів втиснула у число кандидатів не тільки нові обличчя, а й добре знаних старожилів системи. Значна частина із 120 запропонованих персон отримала негативну оцінку Громадської ради доброчесності: тільки 29 кандидатів у судді новго Верховного суду були дійсно новими для системи. Проте, це не заважало Президентуу своїй промові до Верховної Ради зазначити, що із ходом реформи і, зокрема, з «конкурсом суддів» все більше, ніж просто добре:  «Склад Вищої суддівської інстанції сформувався за активної участі суспільства і як показує рейтинг переможців конкурсу у 80% Вища Кваліфікаційна Комісія Суддів погодилася з Громадською Радою Доброчесності. Кандидати, до яких Рада мала претензії, не потрапили до фінального списку. 90% переможців конкурсу раніше не працювали у Вищому суді, близько 30% є адвокати та науковці», – сказав Петро Порошенко. 

Законодавчі умови є, але на рівні імплементації – проблеми

Загалом хід судової реформи в Україні експерти оцінюють посередньо. Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда у своєму коментарі зазначає: «Що стосується законодавства, то, в принципі, складаються досить непогані законодавчі умови для того, щоб провести ефективну судову реформу. Але, на жаль, на рівні імплементації є досить багато «проколів». Зокрема, ми зараз перебуваємо на етапі формування нового Верховного Суду.  І результат, який показала Вища кваліфікаційна комісія, яка відібрала 120 претендентів, на її думку найкращих, не дуже вражає, бо кожен четвертий із тих претендентів отримав негативну оцінку із боку Громадської ради доброчесності. Також майже половина із рекомендованих є суддями  діючого Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів, на заміну яким і створюється новий Верховний Суд . Тобто, ті суди мають бути ліквідовані. Наскільки це обличчя нового Верховного Суду буде дійсно новим?.. Поки що великі сумніви, однак кінцеве слово за Вищою радою правосуддя, яка ще може відсіяти претендентів,  і Президентом України, який прийматиме остаточне рішення про призначення», – зазначає експерт. 

«Зараз триває розгляд процесуальної частини реформи, якщо можна так сказати. Йдеться про процесуальні кодекси у новій редакції, про зміни, які мають забезпечити функціонування нового Верховного Суду, як єдиної касаційної станції, запровадження електронного правосуддя, деякі інші нюанси. Хоча, серед них є теж певні кроки назад», – вважає Роман Куйбіда.

Євросоюз критично оцінює хід судових змін

Прес-аташе Представницва ЄС в Україні Давід Стулік зазначає, що загалом у напрямку змін в рамках судової реформи Україна зробила досить багато важливих кроків: «Вища кваліфікаційна комісія за підтримки експертів ЄС створила детальну систему тестування для оцінки юридичних та соціальних, а також психологічних навичок кандидатів (до Верховного Суду. – Авт). Крім  того,  в процесі відбору брали участь представники громадянського суспільства шляхом створення унікального органу - Громадської ради доброчесності».

«Цей експеримент небаченої досі за європейськими стандартами прозорості з часом має, з одного боку, посилити довіру українського суспільства до судової системи, а з іншого - навчити осіб, що приймають рішення з призначення на посади суддів,обмежувати свободу своїх дій через власні процесуальні норми та зовнішній нагляд», - каже Давід Стулік про відбір суддів.

Однак, попри певні хороші відгуки про сам процес конкурсу, Представництво ЄС не надто вітає його результати: остаточний список кандидатів від Вищої кваліфікаційної комісії викликає дуже багато питань. «ЄС уважно слідкував за процесом відбору та надав значну підтримку в цьому питанні. Тепер Вища рада правосуддя відповідає за призначення суддями лише тих кандидатів, чия доброчесність, незалежність, а також професійність є безсумнівними», – йдеться у коментарі Представницва ЄС в Україні з приводу результатів відбору кандидатів до нового Верховного Суду. «Такі високі вимоги можуть привести до того, що цього року будуть заповнені не всі з передбачених 120 місць. Проте, Верховний Суд може розпочати роботу при наявності щонайменше 65 суддів», – уточнюють у Представництві ЄС, водночас підкреслюючи, що «Призначення хоча б кількох суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи».

Чому так довго?

Щодо розтягування процесу і певних «дедлайнів»експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбідазазначає, що жорстких часових рамок немає: «Є речі, які визначені самим законодавством. Наприклад, призначення перших 65 суддів (нового Верховного Суду. – Авт.) мало би відбутися ще у березні цього року, однак, процедура самого конкурсу розтягнулася і очевидно, що на посадах ми їх побачимо вже в жовтні. Тобто, уже на півроку відтягнулося очікування призначення і формування нового Верховного Суду». Серед причин, що гальмують процес просування судової реформи Роман Куйбіда називає певне протистояння інтересів: «Заважає конфлікт, вірніше – протистояння інтересів між діючим суддівським корпусом і політичною владою. Так само є  інтереси суспільства мати незалежний суд  з одної сторони, а з іншої – інтереси високопосадовців мати контрольований суд. Також опір значної частини суддівського  корпусу, на жаль, гальмує хід судової реформи».

Анна Семенюк, Ужгородський прес-клуб

Інфографіка: Ярина Денисюк

Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.