Минулі будні для закарпатців видалися далеко не сірими і не нудними: стільки різноманіття подій за їх суттю, протилежністю і значимістю давно не вміщалися в один робочий тиждень. І, хоча, контрастів було забагато, усі вони, без сумніву, запам’ятаються народу надовго.
Тиждень починався сіро і з дощем. Закарпатці, а найбільше – балувані погодою ужгородці, скаржилися на холод і неможливість відчути травневе унгварське літо, а любителі лиж і сноубордів щиро жалкували, що надто рано закрили сезон: на Драгобраті якраз випав сніг. Але матінка-природа таки змилувалася і з четверга-п’ятниці включила сонцю справжній літній режим, аби закарпатці нарешті змогли відігрітися :).
Розслаблятися народу не давала навколишня обстановка. Зокрема, розбірки по-сицилійськи у самісінькому центрі Ужгорода здивували дуже багатьох, хто звик вважати наше рідне місто – тихим райським куточком. З пістолетами-ножами, розбитими обличчями і кров’ю. Причиною стрілянини у центрі міста стала архітектурна пам’ятка, від якої залишився ще не розгромлений фасад, - комплекс «Корона». Історію його приватизації/зменшення площі/заниження ціни знає кожен ужгородець, який хоч інколи читає новини. Народ обурювався уже давно, хтось – захищав нових власників і схвалював «реконструкцію».
Однак, зараз на перший план виплили не будівельні моменти, а конфлікт, який уже майже перейшов у політично-кримінальну площину. Депутат міськради Роман Богуславський із своїм помічником Євгеном Рахімовим, якого деяк ужгородці називають неоднозначною фігурою, зайшли у двір «розбомбленої» «Корони» і, як самі кажуть, почали спілкуватися із будівельниками і виясняти, чи мають ті дозволи на роботи (хоч «Корона» завішана будівельною сіткою стоїть у центрі міста уже другий рік). Потім почалася бійка: хтось когось ударив, хтось комусь відповів. А далі – стрілянина. Депутат Богуславський каже, що було шість пострілів. Цілилися у помічника Богуславського Рахімова. Стріляв відомий ужгородський бізнесмен і не тільки Іван Волошин. А у Рахімова з Волошиним – давній конфлікт. Словом, після інциденту обидві сторони дали прес-конференцію. І говорили абсолютно протилежні речі. Єдине, на чому вони «зійшлися» - «бездіяльність» поліції, яка, очевидно, не надто горіла бажанням підігрувати одній із сторін. Як би там не було, і хто би не був правий, але прогулянки з ножами-пістолетами на Корзо-Театральній нормальним ужгородцям не дуже до вподоби.
Ще одною новиною, яка прогриміла не тільки на все Закарпаття, а й на всю країну, стало підкорення найвищої вершини світу першою українкою: мукачівка Ірина Галай цього тижня таки піднялася на Еверест і стала першою жінкою з України, яка змогла здійснити сходження на Джомолунгму. Ірина на вершині розгорнула синьо-жовтий прапор і, очевидно, в думках прокричала «Мукачево майліпшоє!». А взагалі, у те, що гламурна блондинка таки зможе видертися на Еверест, вірило не надто багато людей. Тепер в історії альпінізму будуть і такі «рожеві» винятки :).
Після насиченого робочого тижня усім ужгородцям влаштували абсолютно безкоштовний чудовий відпочинок: місто уперше масштабно приєдналося да всесвітньої акції «Ніч у музеї». Ужгородський замок, художній музей Бокшая, старе село, улюблене кафе «Під замком» і Галерея «Ілько» подарували відвідувачам чудову програму, прекрасно зустріли гостей з інших міст і дали змогу насолодитися атмосферою нічних музеїв. І, напевно, Ужгородський замок ще не бачив ТАКОЇ кількості ужгородців у себе в гостях: народ казав, що, якби не «Ніч» ще би років 10 у замку не були :). Все було чудово, мило і так дуже по-ужгородськи. А народу було стільки, що охорона думала, як після півночі іх із приміщень музею «прибрати» :).
Гарного понеділка!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua