Невицький замок — місце, яке не оминає майже жоден з туристів, які відвідують Закарпаття. Замок знаходиться в 12 кілометрах від обласного центру і, безперечно, являється унікальною спорудою з надзвичайно цікавою історією.
Нажаль, після захоплення і руйнації замку у 1644 році трансільванським воєводою Дьордьом Ракоці замок не відновлювався і до наших часів дійшов у вигляді руїн, які щодня може відвідати кожен бажаючий, залишивши собі на згадку підборку фотографій та послухавши легенди, якими оповито це таємниче місце.
Що ж відбувалося раніше? Яка історія цього замку? Ким був заснований та зруйнований замок? Що унікального було виявлено археологами?
На ці, та багато інших питань дав відповідь історик та археолог Олександр Дзембас — голова міжнародної волонтерської археологічної експедиції «Невицький замок» та президент НГО з однойменною назвою проводячи екскурсію, взяти участь в яких щонеділі можуть всі бажаючі, як ужгородці, так і гості міста.
На даний момент в лагері проводять розкопки волонтери з міста Запоріжжя. Молоді люди приїзжають сюди, вивчають культуру і роблять свій внесок у вивчення та дослідження цієї історичної пам’ятки. Пам’ятка дуже відома, вона автентична і таких об’єктів у Європі дуже і дуже мало, -стверджує Олександр Дзембас
Архітектурний ансамбль Невицького замку був сформований у приблизно середині XV сторіччя. Нами вже доведено, що саме тут існував водопровід(!), так водопровід — де вода під природнім тиском, задовго до відкриття Блезом Паскалєм основного закону гідростатики потрапляла у ров навкруги замку. За 200 років до відкриття цього закону, наші нащадки емпіричним шляхом довели доцільність використання водопроводу, який слугував для забезпечення водою мешканців замку та наповнення одної з основних оборонних споруд замку — ровом. Фахівці з Італії та Німеччини працювали над спорудженням оборонних споруд.
Сьогодні є проблеми з фінансуванням. Всі волонтери, які працюють над дослідженням історії замку та ведуть розкопки, приїжджають за свій рахунок. На сьогодні, в зв’язку з відсутністю фінансування ми перенсели роботи, які проводились в замку на зовнішній ров і вже маємо певні результати: як я вже казав, нами доведено існування системи водопроводу, знайдено місце, яке було відомо тільки тим, хто обороняв замок, яким можна було подолати вбрід ров, знайдені останки, які свідчать про існування ще одного мосту, який був споруджений при будівництві замка.
В експедиції, за час її існування приймали участь представники 30 країн світу. Перший іноземний волонтер приїхав на розкопки близько 10 років тому з…Нової Зеландії. Дуже приємно те, що молоді люди з різних країн, дружно працювали в команді незалежно від своїх релігійних переконань, знання мови та притаманних їм звичок.
Збереження автентичності об’єкту, забезпечення вільного доступу людьми до нього та розглядання цього об’єкту як елементу загально-людської історико-культурної спадщини — це три основні тези міжнародної конвенції, яку в числі багатьох держав підписала і Україна. Чи завжди дотримуються цих пунктів в нашій державі? Проаналізуйте, та зробіть висновок. Взяти до прикладу таку державу, як Португалія. З 200 замків розташованих на території цієї держави лише 4% мають статус приватної власності.
Хоча архітектурний ансамбль замку і був сформований в середині XV сторіччя, але вже відомо, що сам замок існував на цьому місці вже в XIII ст.
Про це свідчать багато історично-архітектурних пам’яток, які були знайдені на території замку.
На сьогоднішній день археологічними розкопками учасники експедиції займатися не можуть — нема спеціальних дозволів. Найкращий та найреальніший варіант — це створення історико-культурного заповідника на Закарпатті. Тим паче, що Закарпаття — єдина область Західної України, яка не має жодного історико-культурного заповідника, — наголошує Олександр Дзембас.
Під час екскурсії присутні потрапили у минуле, в різні епохи, про які розповідав пан Олександр. Звісно що була затронута і тема, яка пов’язана з легендами, якими оповита ця місцевість. Присутні дізнались про історичні факти, які могли слугувати основою для них, реальнних історичних персон, які могли послугувати прототипами головних героїв легенд. Але повністю потрапити у стародавні часи не давала спека. Традиційно після завершення екскурсії були розіграні солодкі призи серед, майже 50 учасників екскурсії, всі присутні були пригощені смачними цукерками, які власноруч виготовила Тетяна Лемак, спеціально для цього заходу.
Юрій ЛОМАКІН
фото: Славік Mirek Samir
Більше фото можна побачити за цим посиланням
