На території Закарпатської області є багато території дикої чи напівдикої природи, які могли би стати кандидатами в об’єкти Смарагдової мережі, а відтак – користуватися безпосереднім захистом Ради Європи.
Про це у коментарі Zaholovok.com.ua, розповіла еколог, керівник РМЕО «Екосфера» Оксана Сатнкевич-Волосянчук, яку ми попросили прокоментувати створення на Закарпатті гідрологічного заказника «Бистрий».
«Кожен новий природоохоронний об'єкт у Карпатах – це добре. Бо він накладає певні обмеження при господарюванні на цій території. У цьому випадку мова йде про гідрологічний режим у Карпатах. З огляду на глобальні зміни клімату, які також помітно впливають і на наш регіон, гідрологічний аспект охорони природи має важливе значення», – зазначає Оксана Сатнкевич-Волосянчук і додає, що, окрім гідрологічних, на Закарпатті потрібно створювати ще й іхтіологічні заказники: «Наразі таких є 4: на річках Чорна Тиса, Кісва, Тересва, Ріка, яка є притокою Боржави (ДП "Довжанське ЛМГ). Іхтіологічний заказник необхідно створити у верхній течії р. Латориця (від витоків до м. Свалява), на р. Ріка - притоки р. Тиса, на р. Іршава - притока р. Боржава», – каже еколог.
При роботі у цій сфері не можна обійти ще один напрямок – створення орнітологічних заказників. Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, що наразі було б добре створити подібний на ставку Сальва у Виноградові. «Там гніздяться такі водноболотні види птахів, які після меліорації на Закарпатті зникли з наших теренів взагалі, або ж спостерігались лише під час міграцій. Зараз вони почали повертатись й облюбували Сальву», – розповідає пані Оксана.
Що ж до можливості поповнити Смарагдову мережу, еколог зазначає: «Відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС, ми маємо перед об'єднаною Європою зобов'язання створити свою Смарагдову мережу, яка б стала частиною Панєвропейської мережі природоохоронних об'єктів. До цієї мережі повинні увійти ті природні об'єкти, в яких наявні рідкісні види тварин, рослин та оселища, включені до Резолюцій № 4 та № 6 Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). У Закарпатті є багато таких територий дикої чи напівдикої природи, які підпадають під дію цієї конвенції тому можуть стати кандидатами в об'єкти Смарагдової мережі та користуватись безпосереднім захистом Ради Європи. Це цілий ряд річок з притоками: Чорна та Біла Тиса, Тересва, Ріка, верхня течія Ужа, Боржави, Тиси, Латориці. Також штучні ставки системи "Чорного Мочару", став Сальва, заплава р.Ботар, заплавні ліси та луки Боржави, Латориці, Тиси тощо», – каже Оксана Станкевич-Волосянчук.
Довідка:
Смарагдова мережа Європи (англ. Emerald Network Europe) — ряд територій особливого природоохоронного значення, які визначають і зберігають біологічне різноманіття країн Євросоюзу, Східної Європи і деяких африканських держав. Створена рішенням Бернської конвенції 1979 р. і підтримується державами — членами Ради Європи.
Мета цього масштабного проекту — виділити і взяти під охорону місця проживання рідкісних видів тваринного і рослинного світу. При оцінці території для включення до Смарагдової мережі Європи враховується: чи мешкають тут види рослин і тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, чи представляє вона собою важливий пункт зупинки на шляхах міграції тварин чи птахів, чи відрізняється високим рівнем біорізноманіття, чи зустрічається тут унікальне місцепроживання.
На 2013 р. Смарагдова мережа Європи налічувала десятки тисяч «смарагдових» територій.