На Закарпатті дослідили проблеми енергоефективності

На Закарпатті дослідили проблеми енергоефективності

 В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція фахівців РМЕО «ЕКОСФЕРА». На прес-конференції продемонстрували результати оцінки енергоефективності закладів освіти Закарпатської області, представлені існуючі сьогодні можливості ефективно управляти енергопотоками на рівні муніципалітетів та районів, задіяти енергосервісні механізми ЕСКО для підвищення енергоефективності конкретних об’єктів.

Протягом цієї осені фахівці РМЕО «ЕКОСФЕРА» здійснили оцінку енергоефективності закладів освіти – шкіл та дитячих садочків – у Закарпатській області. Вивчались дві складові енергоспоживання – сезонні енергозатрати на опалення приміщень та річні витрати електроенергії. Сумарний показник дає можливість віднести той чи інший заклад освіти до певного класу енергоефективності, а також чітко бачити, чи відповідає структура енергоспоживання стандарту та робити відповідні висновки.

Оцінка була зроблена на основі офіційних даних, отриманих від управлінь освіти міст Ужгорода, Мукачева, Берегова, Хуста, Виноградова, Тячева, Рахова, Сваляви, Чопа, Перечина, смт. Великого Березного та Воловця; а також відділів освіти Ужгородської, Мукачівської, Хустської, Виноградівської, Тячівської та Рахівської районних держадміністрацій. Таким чином дослідженням охоплено більше 60 % закладів освіти області, враховуючи те, що дитячі садочки у сільській місцевості знаходяться на балансі сільських рад, що дуже ускладнює збір потрібної інформації. Зібрані дані дозволяють окреслити загальні тенденції та чітко побачити проблеми, які на сьогодні існують.

«Результати оцінки енергоефективності закладів освіти у Закарпатті є невтішними, – каже президент РМЕО «ЕКОСФЕРА» кандидат біологічних наук Оксана Станкевич-Волосянчук, – і це за умови, що у попередні роки, як обласною владою, так і місцевими органами влади на місцях були проведені певні заходи з енергозбереження: автономізація котелень, що дозволяє мінімізувати тепловтрати; заміна вікон і дверей; у деяких закладах були замінені котли на альтернативне джерело палива. Але цього виявилось недостатньо, бо розробляючи цільові Програми енергоефективності та енергозбереження міст, районів, області, попередньо не проводилась власне оцінка енергоефективності об’єктів, підвищувати енергоефективність яких ставили собі за мету. Тобто, не була проведена так звана діагностика, тому й «лікування» проблеми в багатьох випадках виявилось неефективним», – продовжує Оксана.

Так, наприклад, переведення багатьох шкіл області на альтернативний вид палива без попереднього впровадження більш простих, маловартісних але вкрай необхідних заходів з енергозбереження жодним чином не вплинуло на енергоефективність цих закладів – вони продовжують опалювати атмосферу. Особливо невдалим рішенням є переведення системи опалення з природного газу на електроенергію – з ростом ціни на електрику впродовж 2015-2016 років такі капіталовкладення не матимуть бажаного ефекту для бюджетів. А такі випадки є у Берегові, в Рахові, в Тячівському та Рахівському районах, коли при переході на альтернативне паливо енергоефективність закладу залишилась дуже низькою.

Очевидний дисбаланс в структурі енерговитрат у бік збільшення витрат на електроенергію у закладах освіти може свідчити про «недопали» в системі опалювання та додаткове використання електроприладів для обігріву працівниками закладу, або ж про несанкціоноване підключення якихось інших потужних приладів, які не мають стосунку до закладу освіти. Подібні речі спостерігаються в Мукачівському, зрідка в Рахівському, Тячівському та Перечинському районах області. Такі випадки потребують окремої перевірки таких закладів для з’ясування причин. Енергоефективність близько 20 % оцінених закладів освіти області є в незадовільному стані. І лише до 15 % закладів освіти можуть вважатися енергоефективними. Лідером з енергоефективності в області Виноградівський район та м. Виноградів.

  «Виконане нами дослідження має важливий практичний результат, – запевняє еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. – Воно може стати відправною точкою для розробки наступних цільових Програм енергоефективності та енергозбереження на рівні міст, районів та області, які будуть розроблені або ж вже розробляються як продовження тих, чинність яких спливає у 2015 році. Зроблена нами оцінка дозволить врахувати помилки, допущенні у попередні роки. Адже усі попередні програми були зосередженні на заходах з теплосанації  приміщень та заміну систем опалення і зовсім не передбачали впровадження системи енергоменеджменту на рівні населених пунктів та районів. Але саме найперша ланка енергоменеджменту – моніторинг енерговитрат закладами освіти, які знаходяться на балансі Виноградівської РДА, та елементарні щоденні заходи контролю за зовнішньою та внутрішньою температурою і подачею кількості тепла, дозволили Виноградівщині стати лідерами з енергоефективності в області. Для цього не потрібні були капіталовкладення, а лише грамотний фахівець на відповідній посаді у відділі освіти та чітка організація праці. Ще один приклад – місто Ужгород. Минулоріч, ще за старими цінами на газ та електрику, на енергоносії у школах та дитячих садочках місто витратило більше 17 млн. грн. За нинішніми цінами при таких же енергозатратах суми з бюджету можуть сягати від 100 до 120 млн. грн. Зроблена нами оцінка дає чіткі відповіді, котрий заклад освіти споживає невиправдано багато енергоносіїв, а елементарні заходи з енергомоніторингу та дисциплінованість адміністрації цих закладів дозволить скоротити ці витрати удвічі, втричі. А далі можна займатись і більш вартісними заходами, як встановлення сонячних колекторів для підігріву води у дитячих садочках, заміну лампочок розжарювання на ледівські та заходи з теплосанації. Тож запровадження системи енергоеменеджменту в Ужгороді є життєво необхідним кроком і РМЕО «ЕКОСФЕРА» готова в цьому допомогти.

Сьогодні вже в десятках великих і малих міст України ефективно діє система енергоменеджменту, що дозволяє цим містам легко заощаджувати мільйони гривень на енергоносіях для бюджетних установ і спрямовувати зекономлені кошти на виконання інших соціально-економічних програм. Більшість цих міст вже давно приєднались до Угоди мерів – провідної ініціативи, започаткованої Європейським Союзом, котра охоплює місцеві та регіональні органи влади, що беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Слідуючи цим зобов’язанням підписанти Угоди прагнуть скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20 % до 2020 року, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Прикро, що у Закарпатті, яке безпосередньо межує з чотирма країнами ЄС, жодне місто досі не приєдналось до цієї ініціативи. То ж сподіваємось, що оприлюднення результатів нашого дослідження спонукатиме обласну та місцеві ради по-новому поглянути на проблему енергозбереження і побачити для себе нові ефективні шляхи для досягнення енергоефективності та ефективного управління бюджетними коштами, – підсумувала Станкевич-Волосянчук О.

Для довідки: оцінка енергоефективності закладів освіти Закарпатської області була здійснена у рамках проекту ЕСКОМ. ЕСКОМ – це трирічний проект, що спрямований на створення та розвиток партнерської мережі між громадськими організаціями Грузії, Вірменії, Молдови та України та підвищення їх потенціалу у сфері енергоефективності.

 

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...