Окопні роздуми
Денис Ман
Дві нічні години під кусючим морозом іще якось ідуть, а от третя – геть складна. Виходиш з бліндажа, тобі показує, що надворі -20, та google завбачливо попередив, що відчувається як -28. Добре, що термобілизна справляється. Але в ноги «тягне» добряче. І чому я не взяв грілки перед зміною у талани?
Вітер кусає щоки, на бровах, мабуть, іній, а вії склеюються між собою, тож кліпаєш не в повну силу. Добре, що темно, ніхто не бачить, який ти сніговик.
Місяць зайшов іще до півночі, та небо зоряне, тож все видно довкола. Посадка така собі густиною, не дуже, тож добре, що є укриття з масксіткою, бо з неба було б надто палєвно отак стояти.
Та й не вистоїш просто на вітрі: нестерпно пече.
Згадуєш, шо в бліндажі треба в буржуйку кинути хоча б одне поліно, бо як згасне, відновити буде важко. Тисне мороз і на димар, «тяга» слабенька, треба буде помучитись. Ідеш до бліндажа.
Сніг зрадливо рипить під ногами. Йдеш тихо, але воно рипить і рипить. А тут ще й сусіди шумлять: звук Мотороли, в якої сідає батарея, не сплутаєш ні з чим. Думаєш, може б їм понести батарею запасну, але чому ж так голосно.
Вогонь перевірив, горить. Повертаєшся до напарника. Шо там час? Ще не пора. Окей. Ждем. Спостерігаємо. Доповідаємо.
Небо затягнулось хмарами. Зараз певно почне піднімати температуру. Не можу уявити, як то завтра о такій порі буде +2. То ж жааааара яка? Показував прогноз, що вітер буде сильним. Ну добре, мабуть, гугл знову скаже, що відчуття будуть геть іншими, ніж температура по факту. Але то ж не -20?
...відчуття, що війна була завжди. Але то лише відчуття, бо жили ми до війни, був у нашій історії 1991, 1992, 1993-ій і аж до 2013-го? Виживемо зараз он у війні, то житимем і після війни. Коли вже якийсь термометр покаже час її завершення?
Вчора Кулеба сказав, що сенсу в перемовинах немає. Бункерний путін вестиме війни, поки не вмре (у нас кажуть - здохне). Я теж так вважаю. Наш міністр закордонних справ непоганий як дипломат, але час від часу і він дає маху, то не те сказавши, то не так. Але з твердженням про перемовини з Путіним я абсолютно згоден
Тож будемо боронитися і будемо витісняти ворога геть з української землі. І хай жодна температура в повітрі не закладає у ваші голови сумнівів, що ми можемо здатись і втомитися. Ми стоїмо, ми вистоїмо, ми переборемо і ми переможемо.
Лежу в теплому бліндажі, дописую вам пост і думаю, що день завершився вдало. Миші догризають мій шматок печива в сумці, конденсат на дверях ізсередини тримається льодом всю добу, дрова потріскають в буржуйці...
Денис Ман, військовий ЗСУ, депутат Закарпатської обласної ради