Одним із пріоритетних напрямків діяльності Обласного організаційно-методичного центру культури є збереження духовних надбань нашого народу, популяризація фольклору у всіх його проявах.
Іван Хланта – відомий фольклорист України, провідний методист згаданого Центру культури, уже майже півстоліття виконує цю потрібну, благородну й важливу справу. Працює успішно, самовіддано, з любов’ю. Минулого, 2014 року, його збірка “Пісня над Дунаєм. Народні пісні русинів (українців) Сербії” відзначена обласною премією імені Дезидерія Задора. А нещодавно в Ужгородському видавництві “Патент” побачила світ чергова книжка науковця “Пісенна хвиля Оглядова. Українські народні пісні с. Оглядів Радехівського району Львівської області”. До слова, це вже друга збірка, до якої ввійшли пісні Львівщини. Перша – “Пісня – то моє життя. Українські народні пісні з голосу Анни Опришко”, яка з’явилася друком у 2013 році.
До чергової збірки подано тексти й мелодії пісень, записані, упорядковані й підготовлені до друку Іваном Хлантою, а також його розлогу вступну статтю “З пісенної скарбниці Оглядова”.
Фольклорист цілком виправдано й умотивовано, досить детально знайомить читача з історією села Оглядів, розповідає про людей, які прославили свій край. А це письменники, науковці, педагоги, а також носії пісенної творчості. Серед них Осип Турянський, Олександр Мишута, Ігор Білозір, Іван Дік, Текля Офіцинська, Ольга Красота, Марія та Іван Стефанюки, Анастасія Мельник, Віра Шарко, Парасковія Шевчук та багато інших, які зробили вагомий внесок до скарбниці української духовності.
Іван Хланта цілком резонно стверджує, що носії народних пісень привертають увагу своєю культурою, добротою, щирістю, емоційністю, прихильністю, делікатністю, ласкавістю, достоїнством і повагою –– усім тим, що завжди було притаманне нашому талановитому народові, тим його представникам, що міцно зв’язані з духовними цінностями, бережуть національні традиції і звичаї.
У загальних рисах, влучно й лаконічно характеризує й класифікує пісні, що ввійшли до збірки. У своїй статті автор відзначив, що його основним завданням було передати багатство, розмаїття і своєрідність пісенності одного села. Відзначу, що йому це вдалося здійснити на належному рівні. До книжки ввійшло понад 630 пісенних текстів, класифікованих за хронологічно-таматичним принципом. Зокрема, це календарно-обрядові та родинно-обрядові, епічні пісні, родинно-побутова лірика, соціально-побутові, рекрутські, пісні та пісні літературного походження. Видання цінне тим, що містить значну кількість стрілецьких та повстанських пісень, що відіграють надзвичайно важливу роль у національно-патріотичному вихованні молоді.
Стрілецькі та повстанські пісні – це пам’ять у найширшому розумінні: пам’ять народу, пам’ять вірності, відданості землі, пам’ять батьків, що відстоювали нашу незалежність, пам’ять про тих, хто загинув. Минатимуть віки, мінятимуться люди, з’являтимуться все нові й нові мистецькі форми, але й там десь у далекому майбутньому над збратаними людьми весняними вітрами шумітимуть вічно юні пісні визвольних змагань нашого народу.
Тексти розглядуваного збірника відтворюють багатство і жанрове розмаїття пісенної творчості українців, їхні звичаї, вірування, менталітет, розкривають національний характер. Разом з тим пісні формують світогляд, виховують, закладають у душу і серце морально-етичний код нації, дають нам унікальну можливість на емоційному, духовному рівні відчути ту епоху, коли були створені.
Наріжним каменем пісенного багатства збірника є ідея людяності й добра. Це визначає сутність ліричного героя, його поведінку, вчинки, мораль. Пісенні образи втілюють у собі кращі риси народу: працьовитість, мрійливість, оптимізм, закоханість у красу природи, щирість, доброзичливість, дотепність, милосердя, ласкавість, доброту, уособлюючи морально-етичні традиції своїх пращурів.
Ознайомившись із рецензованим збірником, можна впевнено сказати, що подані в ньому пісні виховуватимуть читача не загальними моральними тенденціями, а художніми образами і картинами, в яких викладено народні ідейно-естетичні погляди на життя. Враження, яке справляє пісня на людину, здатне переформувати характер, облагородити її.
Підсумовуючи сказане, Іван Хланта справедливо пише: “Ця праця – своєрідна подорож у минуле Оглядова, що на Радехівщині. Ми намагалися якнайповніше вичерпати, зафіксувати пісенний матеріал, шукали талановитих, відомих у селі співаків, намагалися прийти до них з відкритою розмовою, чітко усвідомлюючи, що повторити ще раз цей шлях буде неможливо”.
Зібравши українські народні пісні і видавши згадану збірку, науковець здійснив титанічну і надзичайно важливу роботу. Таким чином він продовжив життя пісні, увіковічнив її, показав невичерпність народної скарбниці, повернув народові оте прекрасне, незнищенне і вічне, що криє в собі народна пісня.
Сучасний етап духовно-інтелектуального відродження українського народу вимагає відродження його народнопісенної спадщини, яка є органічною складовою культури, науки, мистецтва, й може прислужитися благородній меті – формуванню творчої, гармонійної особистості нової України. Саме таку функцію й виконуватиме збірник «Пісенна хвиля Оглядова».
Володимир МИШАНИЧ