Від початку літа й до 14 липня на Zaholovok.com.ua з’явилася інформація про 7 артфестивалів, тож важко зрозуміти людей, які стверджують, що влітку нічого робити.
Хронологія артподій літа, на жаль, почалася з невтішної новини – "Підкаміньфест" скасували через війну з Росією. Цей етнофестиваль існував протягом семи років і поступово став найвідкритішим серед фестивалів Західної України. Організатори намагалися розвинути в учасниках любов до народної пісні, прищепити патріотизм, а також привернути увагу до давнього монастиря Підкаменя. Гостям забезпечували максимальну безпеку та якісний сервіс, вхід був безкоштовним. Активісти фестивалю приймали участь у подіях Майдану. Вони сподівалися, що після першого етапу Революції Гідності знову займуться організацією артподії, однак за політичних умов, що склалися, це виявилося неможливим.
Десяті числа червня відзначилися Київським фестивалем сучасної художньої кераміки – "ЦеГлина". Учасники демонстрували власні роботи, а потім вдосконалювалися та набиралися нового досвіду в творчих бесідах. Прибули на подію митці з віддалених куточків України: Львова, Ужгорода, Харкова, Полтави, Луцька, Запоріжжя, Донбасу, Конотопа. Ужгород представляли Ната Попова та Олег Токар.
Слідом за "ЦеГлиною" провели свято культури русинів-українців у Словаччині, м. Свидник. Цей фестиваль є найстаршим у Словаччині – успішно проводиться на протязі 60-ти років. Тут були присутні представники з Канади, Польщі, Сербії, Хорватії та ін. країн. Український край достойно презентував Заслужений академічний закарпатський народний хор, що показав свої найкращі програми: "Червена ружа" та "Бал у старому селі".
Фестиваль у Колочаві вирізнився збиранням коштів для української армії. Благодійний характер та патріотичне спрямування вилучили з програми фестивалю майже всі розважальні складові. Однак через це він не став менш захоплюючим. Гостей порадували своєрідною історичною виставою, присвяченою небайдужим до України іноземцям. У програмі також було відвідування музею, катання на дрезині, презентації книг та стендів з колекціями фотографій і вирізок з газет. Головною подією стало змагання кухарок з приготування ріплянки.
На фестивалі "Рекітське сузір’я", що пройшов на початку липня, учасники молилися за Україну. Це ХI Міжнародний фестиваль талантів, присвячений 75-річчю проголошення Карпатської України. Проводилися майстер-класи та змагання у напрямах: поезія, проза, журналістика, малюнок, художнє фото, літературно-музична композиція та авторська пісня. Серед семи номінацій діти Закарпаття вибороли три гран-прі. Кінець фестивалю увінчався цікавою екскурсією по Національному природному парку "Синевир".
Оригінальними учасниками та розмаїтою концертною програмою порадував фестиваль Woodstock Ukraine, локацією якого був Свіржський замок, Львівська область. На фестивалі можна було зустріти представників угорської, російської та німецької націй. Щохвилинно дарували почуття драйву рок-гурти України, Канади, Мексики та Польщі. Проводилися екзотичні майстер-класи, у тому числі з індіанцями та індійським віщунками. Прилавки пропонували містичну атрибутику, а також страви з незвичайними назвами.
Закінчує наш огляд німецький фестиваль – "Дунайфест". Участь у ньому приймають усі країни світу, через які протікає ця річка. Вперше у фестивалю з’явилася літературна програма, першопрохідцем якої запросили стати Україну. "Дунайфест" зібрався у місті Ульм, дитячі автори отримали змогу виступити у найкращих його школах. Проводилися презентації українських книжок, а також обговорювалася політична ситуація у країні.
Як бачимо, деяким культурним подіям завадили політичні перипетії нашого краю, в інших випадках їх зробили лейтмотивом. Любов до мистецтва згуртовувала учасників, а страждання народу підбивали на нові творчі подвиги.
Елізавета Зеленюк, студентка відділення журналістики, спеціально для Zaholovok.com.ua