Цього тижня завершився етап громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) проекту Воловецької ВЕС.Олег Лукша, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера»та ОксанаСтанкевич-Волосянчук, провідний експерт громадського об’єднання «Екосфера» прокоментували документ і пояснили свою позицію стосовно вітроелектростанції на Боржавських полонинах.
Журналістів ознайомили з картами і фото природних територій, де планують будівництво ВЕС та передали Звернення коаліційного об’єднання «Форум екологічного порятунку Закарпаття» до громад, організацій та владних структур регіону і України щодо екологічних, економічних і соціальних ризиків проекту ВЕС на Боржавських полонинах.
«Завершився звіт оцінки впливу надовкілля, який складає 1792 сторінки. Ми свої зауваження дали, - каже Олег Лукша. Забудовник говорять про те, що вітроелектростанція -- це є відновлюване джерело енергії, робить доходи для сільських бюджетів і так званий промисловий туризм до вітряків. Звіт має вигородити ці переваги з-перед іншої можливої критики. А критика стосується погіршення ландшафтної рекреаційної цінності, зниження природної цінності території, порушення цілісності транскордонного коридору.
Втрати від економікитуризму і рекреації набагато перевищують доходи від промислового туризму. Будівництво масштабне і передбачає забруднення джерел водопостачання, ерозію крутосхилів, обмеження парапланеризму, гірськолижного спорту. А також порушення міжнародно-правових угод та державних інтересів. Крім того, не менше 4 заказників прямо прилягають до цієї території. Існує схема планування території області. Ця територія завжди буде рекреаційною».
Олег Лукша також продемонстрував «Чорну екологічну книгу Закарпаття», яку коаліційне об’єднання ГО і науковців ведуть з 2012 року . Сюди записують порушення,які призводять до масштабних екоризиків. Зокрема, у книзі внесено справу по 360 ГЕС,яку виграли громадські активісти, проект фірми «Мараморош», яка планувала розпочати на Рахівщині дослідну промислову розробку, а відтак і запуск гірничозбагачувального підприємства. «Третій запис—це схема планування території Рахівського району. Ми зупинили зведення 24 ГЕС, які були внесені корупційним чином і незаконно попередньою владою. Три роки ця схема не приймається, але і не видаляється. Ще є багато кандидатів для включення», - каже Олег Лукша.
Чому інтерес екологів, науковців, природоохоронців викликає тільки ВЕС на Боржаві,попри те, що діють подібні проекти на Львівщині? Оксана Станкевич-Волосянчук пояснює: «Полонина Боржава - один з рідкісних ландшафтів, це субальпійські луки. Унікальна екосистема, яких у нас немає. Саме існування складає природну цінність полонини, яка визнана об’єктом Смарагдової мережі. Науковці зразу сказали: тут не можна будувати, бо такі дії призведуть до деградації, а потім до повного знищення ландшафту. Ми з нетерпінням очікували звіту про оцінку впливу на довкілля, щоб можна було проаналізувати. Є багато зауважень, які я згрупувала у 3 групи:
Перше: вплив на птахів і кажанів,. Вітрова електростанція завжди має вплив на орнітофауну і кажанів. Методику, яку обрали для дослідження цього пункту науковці характерна для берегових ВЕС, а у нас гірська.Дослідники не знають умов гір, не змогли адекватно вивчити літературу. А Польща чітко окреслюєміжнародний міграційний коридор через Боржаву, виконавці не змоглиознайомитися з цими працями і висновки були хибні.
Друге питання: унікальна субальпійська флора, як окремі види, так і цілі поселення, які збереглися на пригребневій смузі Боржави. Саме там планують розмітити найбільшу кількість вітроустановок. Визначили тільки 14 червонокнижних видів, насправді є 21 вид. зокрема ті,які оберігаються саме Смарагдовою мережею. Ця цінність, яка є важливоюд ля Європи, України, оберігається різними документами. Кажуть, що земляні роботи, які будуть проводитися на гребні не вплинуть. Треба буде зрізати цілі частини гребнів, щоб зробити майданчик. Те, що рослини перенесуть в інше місце,-- цене науковці робили ці висновки. Бо для цього потрібні відповідні умови. Замість того, щоб оберігати ці локалітети, ми будемо щось будувати, а потім покладати на те, що воно десь проросте.
Методики відновлення субальпійських луків для Карпат взагалі не існує. Якщо ми заліземо туди, ми знищимо це.
Третя річ стосуєтьсяздоров’я та людського життя. Безпека життя і здоров’я людей, які перебувають на полонині Боржава у зимовий період. У звіті цьому розділу не надано належної уваги. Вони зробили висновки на основі літературних даних. По аналогії з ВЕС, де період обледеніння в році складає 5 днів, а у нас складає 70 днів. У зимовий період Боржава буде закрита для туризму. Навіть в умовах наявності систем, які будуть запобігати обмерзання лопастей».
За словами Оксани Станкевич, рішення за результатами звіту буде приймати департамент екології. «У них є аргументи кількох десятків науковців які пролопатили цей звіт, знайшли ці речі і показали, що природніцінностіБоржави небудуть збережені.
Ми підготували звернення від коаліційного об’єднання, яке підтримали духовні лідери греко-католицької та римо-католицької церков.Наша рекомендація - мають бути знайдені альтернативні місця для вітроелектростанції. Вибір місця вкрай невдалий і Боржавські полонини мають бути збережені», - резюмувала Оксана Станкевич.