Зіґмунд Фройд (або Фрейд) — австрійський психолог і психіатр, який вивчав людське несвідоме. Він розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення сновидінь, яку було покладено в основу психоаналізу, і сформулював концепцію структури психіки (Ід, Еґо та Супереґо, або Воно, Я і Над-Я).
Відомі праці:
«Тлумачення снів» (1900)
«Психопатологія повсякденного життя» (1901)
«Леонардо да Вінчі — Спогад дитинства» (1910)
«Тотем і табу» (1913)
«Лекції до вступу в психоаналіз» (1916—1917)
«По ту сторону принципа задоволення» (1920)
«Психологія масс та аналіз людського „Я“» (1921)
«Я та Воно» (1923)
Біографію Зигмунда Фройда і
Біографію Зигмунда Фройда і коротко про його вчення можна прочитати у №10 психологічного журналу "Експеримент".