Дороги, вбиральні та нуль інформації: що стримує туристів з ЄС від поїздок в Україну

Дороги, вбиральні та нуль інформації: що стримує туристів з ЄС від поїздок в Україну

Допоки українці чекають введення у дію безвізу з ЄС для, зокрема, підкорення омріяних туристичних напрямків, європейці можуть мандрувати до нас без візових перепон вже сьогодні. І це могло б бути основою для успішної туристичної складової української економіки. Утім, європейців наразі суттєво відлякує певний набір труднощів, які переважають відсутність віз. Ужгородському прес-клубу випала нагода дізнатися складові цього набору від експертів з туризму з сусідньої Угорщини.

Згідно з рейтингом туристичної конкурентоспроможності, складеному експертами Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), Україна цього року опинилася на 88-му місці серед 136 країн і територій.

Рейтинг складений на основі дослідження 14 ключових параметрів, серед яких культурні ресурси, доступна інфраструктура, ціни, охорона здоров’я, рівень безпеки, міжнародна відкритість.

У ході прес-туру до угорської області Саболч-Сатмар-Берег журналісти спілкувалися з фахівцями туристичної галузі, а також з людьми, які мають безпосередній стосунок до організації візитів європейських туристів до України. Окрім замилування природою та, наприклад, народними ремеслами (саме це відзначають як чи не основну принаду), угорські експерти назвали ряд проблем, що стримують потенційних туристів від візиту в Україну.

Кордон і дороги за ним

Оніко Тотар, менеджер офісу Турінфоцентру у м. Ніредьгаза розповіла про два міжнародні проекти, здійснені у співпраці з Центром українсько-угорського регіонального розвитку, що в Берегові на Закарпатті. Так, зокрема, журналісти обох країн кілька років тому здійснили ознайомчі візити до прикордоння сусідньої держави. Угорські медійники зізнались що готель, сироварня і мінеральні води на Закарпатті справили супер враження. Але перетин кордону (хоч і було домовлено про сприяння з прикордонною та митними службами!) та стан доріг опісля нього вразили неймовірно гнітюче.

-      З огляду на це, я думаю, що Україні варто дбати про організацію групових турів, тому що індивідуальний турист на власному авто навряд чи захоче мандрувати вашої країною через жахливий стан дорожнього полотна, - радить Оніко Тотар.

Водночас голова Асоціації сільського туризму, завідувач кафедри туризму Інституту туризму і географії Університету м. Ніредьгаза, доктор наук, професор Будапештського університету Арпад Ганус з жалем зауважує,що сьогодні в Угорщині для організації такого групового туру практично неможливо знайти перевізника, водії автобусів просто відмовляються брати замовлення на поїздку до України. Пан Арпад – багаторічний добрий друг України, здійснив тут чимало міжнародних проектів, зокрема, з навчання господарів зелених садиб, а також міжнародний обмін ремесельниками. Крім того, щороку привозить групу своїх студентів на Закарпаття з різними завданнями: хтось вивчає природні можливості, географічні, інші – готельну сферу чи різні складові туризму. Кожного разу це кілька готових наукових досліджень, які час від часу публікуються у офіційних збірниках наукових праць.

-      Та ж сама Румунія, яка колись була набагато більш відстала, після того, як зробила основні дорожні магістралі отримала 30 %-ве зростання туристичних потоків. Ні про що наразі не можна говорити, доки в Україні такий жахливий стан доріг. Ніхто не буде терпіти і їхати собі на шкоду. І якщо питання війни неможливо вирішити силами місцевої влади, то на стан доріг повинні спрямуватися усі їх зусилля вже сьогодні, - наводить аргументи Г. Арпад.

 

Відсутність маркетингу для місцевих принад

Фахівці ніредьгазького Турінфоцентру узагалі не могли пригадати інформації про щось автентично українське, що б зацікавило наразі закордонного туриста. За їх же словами, такої інформації від України в Угорщині наразі просто нема. Винятком можна вважати поодинокі проекти, як, наприклад, видання інформаційних карток угорською та англійською спільно з берегівськими колегами, але інформації все ще бракує.

-      Ми не відчуваємо ефективного маркетингу для популяризації України в ЄС. Назвіть будь-яку столицю Європи і ми зразу скажемо, який асоціативний ряд виникає в думках, зокрема, з точки зору туристичних принад. А про Київ я наразі нічого не можу сказати чи пригадати, що десь чула. Для нас більше «на слуху» Ужгород, за історичними книгами також можемо щось пригадати про Берегово, Мукачево, - констатує Богларко Ілошвой, інформаційний співробітник турінфоцентру в Ніредьгазі.

Арпад Ганус наголошує:

-      Моє основне переконання – туризм треба будувати у першу чергу на традиціях, на тому, що народ знає і вміє на місцевості. Те, чому можна навчитися – це вже вторинне і це легко здобути: як обслуговувати туриста, як налагодити комфорт для приїжджих. Але народним ремеслам не навчиш, це має бути на місці і це треба вміти подати як туристичний продукт. Знати, як подати.

На Закарпатті, вважає фахівець, цієї незабутої і автентичної складової туризму навіть більше, ніж в Угорщині та інших країнах Європи. Але усі ці принади не подані відповідно міжнародній туристичній спільноті.

Маркетинг відповідного напрямку не може розвиватися «поокремо». Арпад Ганус наголошує, що основне у сільському туризмі – це те, що цю сферу діяльності не можна регулювати «зверху». Саморегуляція має відбуватися на рівні селища, району. А от брендинг і маркетинг обов’язково повинні бути спільними.

-      Я знаю, що на Західній Україні є дуже добрі ресторани, є можливість для гірськолижного відпочинку, але про це нема жодної конкретної інформації. Це не піариться. А люди не поїдуть туди, де не знають, що є і чого немає, - підкреслилаОніко Тотар.

Безпека

Сьогодні на це Україні слід звернути особливу увагу. Інформація про війну особливо насторожує подорожувальників.

-      У нас особливо часто чути, що в Україні – війна. Але я не втомлююсь всіх переконувати, що усі конфлікти – за 2000 км від, наприклад, Закарпаття і тамтешній сільський туризм має такі ж можливості, як і будь-якої країни Європи, а то й цікавіші, - наголошує А. Ганус.

Очевидно, таких «посланців» інформації про безпеку Україна повинна мати на території ЄС ще більше та ефективніше доносити до сусідів інформацію про стан справ у неокупованих територіях.  

-      У нас дуже мало інформації, що відбувається у вас, а військовий конфлікт викликає тільки занепокоєння, - підтверджує Богларко Ілошвой.

Відсутність «основного магніту»

Арпад Ганус так формулює головний «секрет» успіху туристичної сфери:

-      Основний магніт туризму полягає ось у чому: їду туди, про що я чув, але ще не бачив. Тому вам треба створити цей основний магніт – невтомно розказувати, що саме європейцю треба подивитися в Україні. Він повинен почути, запам’ятати і згодом захотіти побачити на власні очі те, що його зацікавило з українських розповідей.

Експерт роками працював екскурсоводом та бачив, як працює такий «магніт» на практиці. Раніше, кілька десятирічь тому, людей із Заходу приваблював сам кордон як такий – «тут починається залізна завіса». Такі інформаційні можливості повинні існувати й зараз – люди мають знати, що саме їм варто подивитися в Україні і потім розказати друзям, як колись розказували «я побував на кордоні з Союзом».

Такими магнітами, на думку Г. Арпада, можуть стати дві складові. По-перше, історична приналежність певних територій сучасної України до інших держав. Експерт радить не замовчувати це і не відмовлятися від історичних фактів, оскільки чималу кількість туристів приваблює саме історичний момент, а також здобутки сучасних нацменшин, їх життя.

-      Це історія, вона вже відбулася. Якщо ми не хочемо (бо нам заважає питання  ідентичності держави) визнати, що це була польська територія чи угорська, не піаримо це, то втрачаємо чимало у плані залучення туристів. Відповідно, угорця привабить територія, яку він історично буде знати, Верецький перевал та інші важливі місця. 

Інша складова – власне «українськість України», де можна показати саме українські здобутки, а не історичну пам'ять, як у попередньому випадку. Йдеться про акцент на українській культурі. "Для мене назавжди залишаться незабутнім спогадом враження від Києво-Печерської лаври. Але з того часу, як я там побував, більше ніколи не чув про це місце, жодного піару і маркетингу, тобто мої співвітчизники просто не знають, що можна відвідати такі місця в Україні (до речі, релігійний туризм дуже активний)", - каже А. Ганус.

Нестача вказівників і точної рекламної інформації

Науковець твердить, що наразі Україні для інформаційної кампанії з метою залучення європейського туриста потрібні не білборди чи буклети, не телепередачі і розлогі статті у ЗМІ, а активне просування у сучасних засобах комунікації, насамперед інтернетом, у соцмережах. Арпад Ганус твердить:

-      Інформація повинна бути така: конкретна туристична принада (не треба писати, хто і коли збудував та називати багато інших відомостей),щоя побачу іскільки це коштує, де япоселюсяі як я тудипотраплю. Туризм – це те, що робиться для задоволення. Натомість цьому зовсім не сприяє те, що в Україні здебільшого нема вказівників на дорогах. І дуже часто дійсність навіть не відповідає картам. А якщо ти блукаєш годину, шукаючи готель, то відпаде будь-яке бажання туди їхати ще раз. Пам’ятаю, як нас скеровували у Виноградові на Закарпатті: «Повернете на ліво біля ялинки»… Все це – це ще навіть не туризм, але те, без чого туризм не може існувати.

До слова, працівники Турінфоцентру в Ніредьгазі (місті, співвідносному за кількістю жителів із Ужгородом чи Івано-Франківськом) розповіли, що у місті торік заночували близько 100 тисяч туристів (окрім того, відповідно, є й одноденні відвідини міста). Найбільшим інтересом у туристів тут користується зоопарк та термальні басейни з аквапарком, скансен, поблизу – села знаменитого Токайського регіону, з якими Ніредьгазу нещодавно з’єднала велодоріжка. Відвідувачі з України зараз на шостому місці, найбільше – словаків, румун, поляків, англійців і німців. Більшість – сім’ї, а також це шкільні поїздки та групи пенсіонерів, зокрема угорців зі столиці.

Надання інформації в турінфоцентрі – безкоштовне. Разом з тим є і спектр додаткових послуг, наприклад, оренда велосипеду, послуги гіда. Фінансує роботу центру міська рада. На це мерія спрямовує отриманий прибуток від самих туристів, так званий «туристичний збір».

-      Постійно і безперебійно слідуємо нашій маркетинговій стратегії разом з усіма туристичними гравцями, співпрацюємо насамперед із відповідною асоціацією учасників туристичного ринку, - каже Оніко Тотар.

Елементарний комфорт і зручності

-      Я з 1970 року займаюся туризмом, з часів «Інтуриста», знаю Закарпаття від і до, я готовий до того, що побачу там. А для моїх студентів часто буває відкриттям, на жаль, відсутність найнеобхіднішого. Ті, хто вчиться у сфері сільського туризму, їдуть, як правило, на такі об’єкти, де спостерігається стрибок, різка зміна, наприклад, був дуже відсталий куток, а от «виросла» садиба, приймає туристів, тож студенти описують, які фактори це спричинили. Але окремі речі залишаються незмінними і все ще можуть трапитися. Для прикладу, їздили ми в Рахів, студентки захотіли скористатися жіночими кімнатами і просто не могли зрозуміти, чому на місцевості є проблема з цим. Вони зайшли в кафе і навіть замовили каву, хоч у Європі нормальна практика попроситися виключно у вбиральню. І коли їм сказали, що треба вийти на двір і там скористатися певним приміщенням, то їх здивуванню не було меж. При чому це було нове і «модне» кафе. З їх точки зору це просто не зрозуміло, чому одні складові туризму розвиваються дуже інтенсивно, а інші відстають, хоча мали б бути базовими для туризму, - розповідає Арпад Ганус.

Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб

Ужгород-Ніредьгаза, Угорщина

Перекладач: Сюзанна Сані

Редакція висловлює вдячність директорові Центру українсько-угорського регіонального розвитку Йосипу Торпоі за допомогу у налагодженні контактів із угорськими фахівцями

Матеріал підготовано у рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні»

 

 

 

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...