Новини

Дні тиші. Час визначатися

З чим до завершення кампанії прийшли кандидати і яким буде вибір закарпатців. Про це розмовляємо із громадським діячем – Василем Печко.

 

 – Що Вас особисто здивувало і вразило в останній тиждень виборчої кампанії?

  – Якщо говорити про Ужгород, то тут найбільше здивування – це поведінка Володимира Чубірко. Якщо протягом всієї кампанії він позиціонував себе як безпартійний самовисуванець то вже з цього понеділка ми побачили біл-борди, на яких представники команди «ЄЦ» декларують, що Чубірко – їх кандидат. Це не може бути і провокацією з чиєїсь сторони, бо на останню публічну зустріч кандидатів в Ужгородському «Прес-Клубі» Володимир Чубірко прийшов з Іваном Бібеном, правою рукою Івана Балоги, що ще раз підтверджує припущення про тісну співпрацю з Мукачевом. Це суттєво знижує його шанси потрапити у другий тур перегонів, тому що ужгородці не сприймають «ЄЦ» і ті, хто можливо й  роздумував довірити свій голос Володимиру Чубірку через переваги його програми, тепер, очевидно змінять своє рішення.
  Все це підтверджує думку окремих експертів про те, що основним кандидатом на якого робить ставку мукачівська «сім’я» в Ужгороді, є Богдан Андріїв, а Володимир Чубірко – це суто технічний кандидат, який працює в електоральному полі провладного ставленика Михайла Качура. Окремо хочу виділити Ратушняка і Волошина. Вони не працюють один проти одного, і є на різному електоральному полі.  Можна припустити, що тут є домовленості про спільні дії.

– Тоді хто на Вашу думку пройду в другий тур в Ужгороді?

  – Ну очевидно, що «музику замовляє» Балога і він хоче, щоб у другий тур вийшов Андріїв і Ратушняк. Сергій Миколайович має свій сталий електорат, а досить активна публічна робота, у поєднанні з цим, дають йому всі шанси там опинитися. І якщо так трапиться, то зрозуміло, що анти рейтинг Ратушняка (більше 70% ужгородців його не підтримують) спрацює на опонента, і шансів виграти, при такому розкладі у другому турі, у Андріїва більше. Якщо пройде Качур і Андріїв, то у Андріїва шансів немає

 – А як справи у партії влади?

  – Ну у провладного кандидата шанси все менші. По-перше він не так набирає, як це планували і прогнозували в його команді, а по-друге, проти нього, агітуючи  практично в його електоральному полі, пасивно працюють ще такі кандидати як Марія Бадида, Віктор Погорєлов. А окремо хочеться зазначити, що на останніх кількох публічних зустрічах де кандидати представляли свої програми, відчувалося, що Михайло Качур говорить словами написаними його політ-технологами. Ідеї які він озвучує абсолютно не живі і не його. Він практично стовідсотково виконує все що йому радять в штабі, а там працює багато людей серед яких є і представники Балоги. Відтак Віктор Іванович має повну інформацію про те що робиться в штабі «Солідарності», що ще більше зменшує їх шанси на перемогу.

 – Окремо хочеться зупинитися на останніх подіях в боротьбі за мандати обласних депутатів.

   – Я не хочу коментувати ті соціологічні дослідження, які сьогодні публікуються, бо я називаю це «агітаційна соціологія» і вона скоріше елемент кампанії, аніж реальний зріз. А об’єктивно на сьогодні і в області, і в більшості районів лідирує партія «Єдиний центр». Це є результатом роботи дуже монолітної і добре скоординованої команди. Одна особливість, завдяки якій «ЄЦу» вдається утримувати навколо себе таку кількість прихильних і вірних людей, це те, що тут ніколи не забувають колишніх. До прикладу, якщо змінюється влада і звільняється керівник того чи іншого відомства, цій людині зразу знаходять інші, не менш достойні, місце роботи і зарплати.  Тому Балога має майже повний контроль по області і навіть в Ужгороді, де «ЄЦ» не  підтримують мешканці, Віктор Іванович зміг диверсифікувати свій вплив, взявши під контроль місцеві осередки партії «Відродження» від якої балотується Богдан Андріїв і партія «Самопоміч», свідченням чого є недавно злитий в мережу запис розмови з Василем Губалем. 
  «Опозиційний блок» на чолі з Ледидою нічого надзвичайного не продемонструє, вони наберуть свій сталий показник, який збільшиться за рахунок зменшення підтримки влади.
  «Батьківщина» скоріш за все не подолає прохідний бар’єр, тому що тут повністю розвалилася команда і нема кого запропонувати. Така ж доля, на моє переконання, спіткає і партію «Наш край».
  «Солідарність» до ради потрапить, але опиниться в опозиції  і їм буде дуже важко реалізовувати президентську лінію і впроваджувати окремі рішення.

 – То який Ви для себе робите висновок?

  – Висновок напрошується, нажаль, не дуже втішний. Жодна з політичних сил – претендентів на представницьку владу в Закарпатті не несе ідей і програм по зміцненню добробуту закарпатців і покращення справ у нашому краї. А якщо врахувати, що країна стоїть на порозі змін до Конституції і адмінреформи, можна спрогнозувати, що після виборів боротьба в Закарпатті продовжиться. Подібна ситуація є ще у Дніпропетровській області, де теж є одноособовий вплив окремого олігархічного клану. І я думаю, тут президенту доведеться домовлятися і йти на умови, які перед ним ставитимуть.
  Але разом з тим, я хочу ще раз наголосити, що вибори – це обов’язок кожного громадянина. Йти на вибори треба обов’язково! Вибори – це однозначно оновлення місцевої влади і тільки це єдиний спосіб щось змінити. Нехай якість сьогоднішніх претендентів і їх програм далека від ідеалу і того чого б нам всім хотілося, але це однозначно новий етап, вектор якому задамо ми з Вами уже цієї неділі, 25-го жовтня!

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.