Діти зі Сходу позбавлятимуться страху і стресів за допомогою писанкарства, ігротерапії та спілкування з однолітками.
У четверу, 26 лютого, в Ужгороді відбудеться прес-конференція представників громадської організації “Щасливі діти”, які розкажуть про початок реалізації проекту “Соціально-психологічна адаптація переселенців із дітьми на новому місці проживання, інтеграція в закарпатську спільноту”. Проект реалізовується за підтримки МФ “Відродження” і спрямований не тільки на дітей, а й на дорослих.
Станом на 1 лютого 2015 року кількість вимушених пересленців на Закарпатті становила 2057 осіб (1089 сімей), з яких 697 — діти. За словами фахівців, діти — одна з найбільш вразливих груп серед переселенців. Зміна обстановки і звичного ритму життя, розлука з родичами та близькими друзями — серйозний стрес. Для дітей новим є не тільки місце проживання та умови, а й колективи у навчально-виховних закладах, де їм доводиться вибудовувати відносини “з нуля” і “завойовувати” визнання однолітків та педколективу.
Представники ГО розкажуть про різні заходи в рамках реалізації проекту (серед яких ігротерапія, заняття з психологом, майстер-класи з писанкарства, екскурсії тощо) та про можливість кожного долучитися до доброї справи.
Учасники прес-конференції:
- Ольга Павлова, голова ГО “Щасливі діти”;
- Людмила Сюзєва, член правління ГО “Щасливі діти”;
- Наталія Братасюк, психолог, учасник проекту;
Місце проведення: прес-центр “Закарпаття” (м.Ужгород, вул.Другетів, 60)
Початок заходу о 12:45
Метою проекту “Соціально-психологічна адаптація переселенців з дітьми на новому місці проживання, інтеграція в закарпатську спільноту”, що здійснюється ГО “Щасливі діти” за підтримки Програми “Громадські ініціативи нової України” Міжнародного фонду “Відродження” є сприяння психологічній адаптації членів сімей переселенців з дітьми у новому для них середовищі; ознайомлення їх з національно-культурними особливостями регіону; інформування суспільства про життя, побут, потреби та особисті історії внутрішньо переміщених осіб; сприяння формуванню об’єктивного ставлення як переселенців до місцевих мешканців, так і навпаки; підтримка діалогу та побудова взаєморозуміння, толерантності і солідарності у громадах.