Яна Буковецька блоґ

Зображення користувача Яна Буковецька.

З дитинства я захоплювалася зброєю, коли мої подружки гралися з барбі, я просила батьків купити мені 

Зображення користувача Яна Буковецька.

Після 19 годин в потязі «Ужгород – Одеса» південь України я зустріла сонячною погодою.

Перше що зробила  фотку вокзалу.

Віддзвонилася мамі, то святе. Тільки от дилема, як доїхати до готелю? Гугл-карти сказали сісти на 245 маршрутку. Так я недовго думаючи, знайшла скупчення людей, то й була зупинка. Через кілька хвилин під’їхав очікуваний маршрут, і зразу відмінність від Ужгороду: в Одесі платять за проїзд, коли виходять. 

У маршрутці вільного місця не було, але мені поступився місцем молодий хлопець, вдячна. Щоб не пропустити свою зупинку, відкрила гугл-карти, і зрозуміла, що їдемо ми зовсім в протилежну сторону. Через 40 хв водій сказав: «Конечная! Девушка, выходим!». Запиталася в нього як доїхати до мого готелю, водій відправив мене на потрібну маршрутку.

Поки їхала до місця призначення встигла роздивитися півміста, бо їхати близько години. Відверто в той момент, місто мені здалося досить похмурим і сірим, навіть не дивлячись на сонячний день. І на щастя в мене були ще три дні, щоб переконатися у протилежному. Дякувати, Всевишньому, це було моє останнє «спілкування» із громадським транспортом Одеси.

І ось після майже двох годинної «подорожі» в м’якокажучи не надто приємному громадському транспорті, я зайшла в свій номер. Але відпочивати і не збиралася. Треба ж побачити море, і найголовніше поїсти, бо на годиннику вже п’ята вечора, а все що я з’їла того дня, були два яблука і банан, а це для мене, як для людини, яка досить слідкує за раціоном, було відверто кажучи, не приємно.

Після майже півтори годинних зборів, я привела себе в належний вигляд, вийшла в місто, де в мене вже була запланована зустріч із старим знайомим, який розділяв моє бажання - наповнити шлунок. Зайшли в затишне кафе, хотілося бургера і пива. Замовила салат і каву. Я ж за здоровий спосіб життя.

   

Під час «трапези», сказала, що хочу до моря. Пішли до моря. 

Спускалися по відомих Потьомкінських сходах, перерахувала сходинки, їх там рівно 192. Море чисте і  спокійне.  Зробила близько 100 фотографій, виставила в Інстаграм одну.