Метровий калач

Ержіка
Метровий калач

До Паски я вирішила потішити сім’ю та друзів одним з улюблених тістечок. Це навіть не тістечко, а ціле тістище! Метрового розміру у довжину. Через те і назва його  - метровий калач. Звичайно на стіл його такою ковбасою не кладуть. Але все по-порядку.

До речі, я часто вишукую рецепти в інтернеті і випробовую їх у реальному житті. Тепер я вирішила перевірити, чи є Метровий калач у всесвітній мережі. І що! Знайшла три лінки на один і той самий рецепт із якимось мутнуватими фото! Жах! Треба виправляти, щоб топ-позиції улюбленої закарпатської  кулінарії знали усі.

Що нам потрібно:

для тіста: 6 шт яєць, 260 гр цукру, 8 ст.л води, 10 ст. л олії, 260 гр борошна, 1 пачка порошка для печива, 1 пачка ванільного цукру, 1 ст.л какао

для крему: 1 пачка ягідного (рожевого) або, якщо нема, то  ванільного (жовтуватого) пудингу, 0,5 л молока , 3-6 ст. л цукру за смаком (я багато не кладу, бо приторне не люблю), 1 пачка масла.

І звичайно треба мати спеціальну форму, в ідеалі 2 штуки. Такий собі довгий металевий жолоб з ребрами. Чому з ребрами - поясню далі.

От такий. Вони у мене вже старенькі, але випробувані.

Спочатку відокремлюємо білки від жовтків. У посудину із жовтками додаємо цукор і збиваємо до білого кольору. Не перестаючи збивати, додаємо по черзі ложку води та ложку олії (див. за рецептом скільки всього треба тих ложок). Продовжуємо збивати і таким самим чином додаємо порошок для печива, ванільний цукор та муку поступово. Збиваємо до гарної однорідної маси.

Беремося за білки: збиваємо їх до «стоячого» стану – і акуратно додаємо до попередньо збитої жовткової маси. Поступово перемішуємо, має вийти консистенція хорошої густої домашньої сметани.

Тепер важливий момент: ділимо всю масу наполовину. Одну частину наливаємо у форму. До другої додаємо ложку какао і гарно перемішуємо, виливаємо у другу таку саму форму. Зате їх краще мати дві однакові. Якщо маєте тільки одну, будете пекти ці калачі по черзі.

Духовка має бути попередньо розігріта до 200 градусів. Печемо коржі до готовності, яку традиційно перевіряємо дерев’яною паличкою (якщо тісто не пристає- значить готове).

Я цього разу дещо поспішила: почекала хвилин 20, а потім відкрила таки духовку, бо здалося, що горить. Тісто вже майже вилазило за краї форми. Але тут «біла» форма «впала», а я опечалилася. Бо «чорна» форма форму тримала ( але нічого страшного у результаті не було, все вийшло парадно). Ще трохи попекла коржі до готовності. 

Витягла я свою основу для Метрового калача: тепер треба спечене акуратно витягнути на дошку. Коржі легко випали, коли я перевернула форми. Вийшли отакі дві ковбаси з ребристою поверхнею. Для чого вона? По цих лініях легше нарізати скибочки.

Отож як білий та чорний коржі вистигнуть - нарізаємо їх скибочками по лініях.  І тим часом готуємо крем. На коробці з пудингом все пише: розчинити його у молоці , додати цукру та зварити. Остудити і все разом збити з пачкою масла. Отаке повітряне чудо виходить.

Цього разу я мала ягідний пудинг рожевого кольору. Минулого разу робила все з ванільного.

Останній акорд: берете скибочки і змащуєте кремом по – черзі чорну і білу і склеюєте одна за одною. Виходить довга ковбаса як клавіші на піаніно: чорна – біла, чорна біла і т.д. Ото вже на столі не вміщається!

Поверхню я теж оформлюю кремом і по сипаю кокосовою стружкою, хтось поливає глазур’ю.

І фінальна частина. Починаємо тісто нарізати, але по діагоналі!!! Виходять смугасті шматочки. Ніжні на смак, симпатичні ззовні. Йду підкину собі ще парочку, бо чую, хто вже поліз до холодильника. Прощай дієта!:)

Loading...
Зображення користувача яся.

класно ,правда я ріжу інакше

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання
Loading...