Про це повідомляє Видавництво Книги ХХІ.
"В одному з найвідоміших своїх віршів Богдан Задура пише: «ніколи мене не тягнуло до старшаків… це мала бути моя компанія а я волію гратися». І слушно: компанія Богданових перекладачів із року в рік молодшає. Колись його перекладав Дмитро Павличко. Потім Микола Рябчук. Потім Андрій Бондар. Тепер – Андрій Любка. Не сумніваюся, що незабаром знайдуться і ще молодші – ті, хто сьогодні лише вчиться ставити перші крапки над своїми першими «і».Що зовсім не означає, ніби поезія Задури «дитинна». Просто – як кожна чесна гра – вона не напускає довкола себе семантичного туману, не вдає, наче є чимось важливішим, ніж є, і не тужиться сказати більше (або менше), ніж може. Як і сам Задура не міфологізує власний образ, а зводить його до людини, зайнятої звичною щоденною справою – писанням віршів.